Go to full page →

8 грудня. Заняття, які приносять радість ДПХ 472

“Отець Мій донині творить і Я творю” (Йоан 5:17) ДПХ 472.1

Небо — це місце здійснення захоплюючих звершень; а для втомлених та обтяжених, для тих, котрі “подвигом добрим боролися” (2Тим.4:7) і мали віру, небеса стануть місцем чудового відпочинку, бо спасенні отримають свіжість та енергію вічної юності; боротьби проти гріха і сатани більше не буде. Для цих енергійних трударів перебувати у постійному дозвіллі було б нестерпно. ДПХ 472.2

Мешканці Едему повинні були доглядати за садом (Бут.2:15). Це заняття не втомлювало їх, але було приємним та давало наснагу. Бог призначив працю бути благословенням для людини, вона давала розуму поживу, зміцнювала тіло і розвивала здібності. До гріхопадіння Адам знаходив найвище задоволення у праці — як у фізичній, так і розумовій. ДПХ 472.3

Хоча від праці втомлюються і знемагають, однак ті, що дивляться на неї як на прокляття, дуже помиляються. Багаті люди часто з презирством ставляться до трудівників, але таке ставлення до праці суперечить Божому задумові при створенні людини. Чого варте багатство навіть найбільш заможних людей порівняно зі спадщиною, отриманою Адамом! Однак навіть Адам не повинен був проводити час у бездіяльності. Наш Творець чудово розуміє, що необхідно для щастя людини, і тому дав їй змогу працювати. Тільки той, хто працює, пізнав справжню радість у житті. ДПХ 472.4

Небожителі постійно працюють. На небесах немає бездіяльних. “Отець Мій донині творить, — сказав Христос, — і Я творю”. Помиляється той, хто думає, що після урочистості прийняття на небесах, коли здійсняться обітниці, проголошені для нас, спасенні нічого не робитимуть там, лише поринуть у стан щасливого дозвілля. ДПХ 472.5

Бог призначив працю для всіх. В'ючна тварина більше відповідає меті свого творіння, аніж бездіяльна людина. Бог — Великий Трудар. Ангели також працюють — служать Богові й людям на землі. Якщо ви сподіваєтеся, що на небі пануватиме бездіяльність, будете глибоко розчаровані, бо небеса — не для лінощів та байдикування. Але на втомлених та обтяжених там чекає обіцяний спокій. Після всіх своїх трудів вірний слуга “увійде в радість Господаря свого” (Матв.25:21). ДПХ 472.6