Сатана залишився таким, яким був раніше. Бунтарський дух, як могутній потік, проривається назовні. Сповнений шаленої люті, він твердо вирішує продовжувати велику боротьбу до кінця. Настав час для його останнього від-чайдушного бою з Небесним Царем. Але тепер вже ніхто з тих незчисленних мільйонів, яких він спонукав до по-встання, не визнає його верховної влади. Його пануванню прийшов кінець. Нечестиві сповнені тієї ж ненависті до Бога, що й сатана, але вони розуміють, що їхня справа безнадійна і що вони не зможуть перемогти Єгову. GrHu 112.1
Вогонь спадає з неба від Бога. Земля відкривається, і схована в її глибинах зброя викидається на поверхню. З усіх зяючих провалин виривається пожираюче полум'я. Горять навіть скелі. Стихії, земля та діла на ній розтопляться від жару «стихії розпеченої» (2 Петра 3:10). Поверхня землі виглядає, як суцільна розтоплена маса — величезне озеро, що дихає вогнем. Настав час суду і погибелі для беззаконників, «день помсти Господньої, рік заплати за заколот проти Сіону!» (Ісаї 34:8). GrHu 112.2
Нечестиві отримають свою платню на Землі. Усі будуть покарані згідно зі своїми вчинками. Оскільки гріхи праведних перенесені на сатану, він страждає не тільки за свій непослух, а й за всі гріхи народу Божого, до яких він їх призвів. Його покарання буде значно суворішим, ніж покарання тих, кого він обманув. В очищувальному полум’ї нечестиві будуть остаточно знищені — корінь і галузки; сатана — корінь, а його послідовники — галузки. Відбудеться повне покарання за порушення Закону; вимоги справедливості задоволені. Усе творіння навіки звільнене від присутності та спокус ворога. GrHu 112.3
У той час як земля буде охоплена винищувальним вогнем, праведні перебуватимуть у безпеці у святому місті. Коли для беззаконних Господь є вогнем пожираючим, то для Свого народу Він — « Сонце та щит» (Об'явл. 20:6; Псал. 84:12). GrHu 113.1