«І бачив я небо нове й нову землю, перше-бо небо та перша земля проминули» (Об'явл. 21:1). Вогонь, що нищить нечестивих, очищує землю. Зникають усі сліди прокляття. Ніяке вічно палаюче пекло не буде нагадувати спасенним про страшні наслідки гріха. GrHu 113.2
Залишиться тільки одне: наш Спаситель завжди но-ситиме на Собі сліди розп'яття. Його поранене чоло, бік, руки та ноги будуть нагадувати про жорстокі наслідки гріха. Ці знаки приниження — Його найвищі почесті; упродовж вічності голгофські рани будуть прославляти Його і звіщати Його силу. GrHu 113.3
Христос запевнив Своїх учнів, що Він іде, щоб приготувати оселі для них у домі Отця. Людська мова неспроможна описати нагороду праведних. Це зможуть зробити тільки ті, хто побачить її. Жоден людський розум не може збагнути славу Божого раю. GrHu 113.4
У Біблії спадщина спасенних названа «батьківщиною» (Євр. 11:14-16). Там небесний Пастир водить Свою отару до джерел живoї води. Там дерево життя щомісяця приносить свої плоди, і листя його служить на користь народові. Там течуть вічні потоки, чисті, як кришталь, а дерева, що ростуть біля них, гойдаючи віттям, кидатимуть свою тінь на стежки, приготовлені для викуплених Господа. Просторі рівнини м'яко переходять у прекрасні пагорби; а гори Божі велично підносять свої вершини. На цих мирних рівнинах, на берегах живих потоків діти Божі, які так довго були мандрівниками і подорожніми, нарешті знайдуть свою вітчизну. GrHu 113.5
«І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, i будуть їхній плід споживати. Не будуть вони будувати, щoб інший сидів, не будуть садити, щоб інший споживав... i вибранці Мої зуживатимуть чин своїх рук!» (Ісаї 65:21,22). Там «звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда». «На місці тернини зросте кипарис, а замість кропиви — з'явиться мирт». «І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям... а дитина мала їх водитиме!» «Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі», — говорить Господь (Ісаї 35:1; 55:13; 11:6,9) . GrHu 114.1
У небесній атмосфері не може бути болю. Не буде більше сліз, похоронних процесій, ніяких знаків жалоби. «...Не буде вже смерти — ані смутку, ані крику... бо перше минулося!» «І не скаже мешканець: «Я хворий!» І прощені будуть провини народу, що в ньому живе» (Об'явл. 21:4; Ісаї 33:24). GrHu 114.2
Там новий Єрусалим — столиця прославленої Нової Землі, «корона слави в Господній руці й діядема царства в долоні Бога свого!». «А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кри-шталь». «І народи ходитимуть у світлі його, а земські царі принесуть свою славу до нього ». Господь говорить: « І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм...» «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними» (Ісаї 62:3; 65:19; Об'явл. 21:3, 11, 24). GrHu 114.3
У Божому місті «ночі не буде». Там ніхто не має потре-би у відпочинку і не прагне його. Ніхто не зазнає втоми, виконуючи волю Божу та прославляючи Його Ім'я. Ми завжди будемо відчувати свіжість, що ніколи не минає... «...І не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог...» (Об'явл. 22:5). Замість сонячного світла буде сяйво, яке не вирізняється сліпучою яскравістю, але значно перевершує наше полуденне світло. Слава Бога й Агнця наповнює святе місто незгасним світлом. Спасенні ходитимуть у сяйві слави вічного дня. GrHu 114.4
«А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседер-житель — то йому храм і Агнець» (Об'явл. 21:22). Народ Божий має перевагу безпосередньо спілкуватися з Отцем і Сином. «...Тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці» (1 Кор. 13:12). Ми бачимо образ Божий, відображений ніби в дзеркалі, у творінні природи, у Його відносинах з людьми; але тоді ми побачимо Його віч-на-віч, вже не «як у загадці ». GrHu 115.1