Бог створив жінку з ребра чоловіка, щоб вона була йому подругою, помічницею, одним цілим із ним: щоб вона була втіхою, підбадьоренням і благословенням для нього, а він — її сильним помічником. Усі. хто одружується, маючи святу мету, — чоловік, щоб здобути прихильність та чисті почуття жіночого серця, дружина, щоб пом'якшити, поліпшити характер свого чоловіка й зробити його досконалим, — виконують Божий намір щодо них. ПДЦ 179.1
Христос прийшов не для того, щоб зруйнувати цю постанову, а щоб повернути святість і достоїнство, якими вона була відзначена на початку. Він прийшов задля відновлення в людині морального Божого образу, і Свою справу розпочав з того, що схвалив шлюбні стосунки. ПДЦ 179.2
Той, Хто дав Адамові Єву як помічницю, здійснив Своє перше чудо на весільному бенкеті. У святковому залі, де, зібравшись разом, раділи друзі й родичі молодих, Христос розпочав Своє служіння людям. У такий спосіб Він схвалив шлюб, визнавши, що Сам запровадив цю інституцію. Він звелів, щоб чоловіки й жінки були об'єднані у святому союзі, створюючи сім'ї, члени яких, увінчані честю, могли бути визнані членами небесної сім'ї. ПДЦ 179.3