Божественна любов, яка походить від Христа, ніколи не знищує людської любові; вона містить її в собі. Завдяки їй людське кохання може бути більш витонченим та очищеним, піднесеним і благородним. Людська любов ніколи не принесе дорогоцінного плоду, якщо не об'єднається з Божественним єством та не навчиться шукати небесного. Ісус бажає бачити щасливі подружжя, щасливі сімейні вогнища. ПДЦ 180.1
Писання свідчить, що Ісус та Його учні були запрошені на весілля [у Кані] . Христос не давав вказівки християнам відмовлятися від запрошення на весільний банкет, мотивуючи це тим, що нам, мовляв, не личить бути присутніми на такому радісному святі. Своєю присутністю на цьому банкеті Христос показав, що бажає, аби ми раділи з тими, хто радіє, виконуючи Його настанови. Він ніколи не засуджував невинних людських святкувань, котрі не суперечили законам Неба. Послідовники Христа можуть відвідувати зібрання на зразок того, яке Він ушанував Своєю присутністю. Після цього бенкету Христос побував і на багатьох інших, освячуючи їх Своєю присутністю й настановами. Не потрібно використовувати весілля, щоб похизуватися перед людьми, навіть якщо подружжя ідеально підходять одне одному. ПДЦ 180.2
Весільний бенкет з пустими веселощами та претензією на щось особливе завжди видавався мені недоречним. Ні. Ця настанова запроваджена Богом, і до неї необхідно ставитися з усією серйозністю. Укладені на землі сімейні стосунки мають бути ілюстрацією того, чим вони будуть, — небесною сім'єю. Усе необхідно робити насамперед для Божої слави. ПДЦ 180.3
(Християнська родина, c. [99-101]). ПДЦ 181.1