Бог не просить нас звершувати власними силами справу, яку маємо зробити. Він передбачив Божественну допомогу в усіх надзвичайних обставинах, коли наших людських можливостей виявляється недостатньо. Господь дає Святого Духа для допомоги в усякій скруті, щоб зміцнити нашу надію й упевненість, просвітити розум та очистити наші серця. ПДЦ 141.1
Христос подбав про те, щоб Його Церква була перетвореним Тілом, осяяним світлом з Небес, та володіла славою Еммануїла. Його мета полягає в тому, щоб кожного християнина оточувала духовна атмосфера світла й миру. Немає межі корисності для того, хто, залишаючи своє “я”, дає можливість Святому Духові працювати над його серцем і живе життям цілковитого посвячення Богові. Яким був результат злиття Духа в день П'ятидесятниці? Радісна звістка про воскреслого Спасителя досягла найвіддаленіших меж населеного світу. Серця учнів були переповнені такою цілісною, глибокою й обширною любов'ю, що вона спонукувала їх іти в усі кінці землі, свідкуючи: “А я не став би хвалитися нічим іншим, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа” (Гал. 6:14). Коли вони проголошували істину, якою вона є в Ісусі, серця упокорювалися перед силою цієї вістки. Церква бачила, як звідусіль до неї долучалися новонавернені. Відступники знову наверталися. Грішники об'єднувалися з християнами в пошуках найдорогоціннішої перлини. Колишні найзапекліші противники Євангелія ставали Його захисниками. Виконалося пророцтво: слабкі будуть “як Давид”, а дім Давидів — “як Ангел Господній”. Кожен християнин бачив у своєму браті Божественну подобу любові й доброти. Переважав один інтерес. Один Взірець для наслідування поглинув усі інші. Віруючі прагнули тільки одного: явити подобу Христового характеру та працювати для поширення Його Царства. ПДЦ 141.2
Сьогодні обітниця Духа належить нам не меншою мірою, ніж першим учням. Бог і нині наділяє людей силою згори, як здійснював це для тих, хто в день П'ятидесятниці чув слово спасіння. У цей самий час Його Дух і Його благодать запропоновані всім, хто потребує їх і бажає повірити Йому на слово. ПДЦ 142.1
(Свідчення для Церкви, т. 8, c. [19, 20]). ПДЦ 142.2