Коли учасники богослужіння заходять до Молитовного дому, це необхідно робити пристойно, тихо проходячи на свої місця. Якщо в кімнаті є піч, не слід юрмитися навколо неї з лінивим, безтурботним виглядом. У Домі молитви не дозволені буденні розмови, шепіт, сміх — ані до, ані після служіння. Тих, хто прийшов на поклоніння, має вирізняти полум’яне, живе благочестя. CChUk 368.1
Очікуючи початку богослужіння, слід підтримувати іс-тинний дух посвячення в тихих роздумах, підносити серце до Бога в молитві про те, щоб це богослужіння принесло особливу користь їхнім серцям, сприяло переконанню й наверненню інших душ. Треба пам’ятати, що в цьому Домі перебувають небесні вісники. Ми всі втрачаємо багато солодкого спілкування з Богом через свій неспокій, марнуючи хвилини для роздумів і молитви. Духовний стан потребує частої перевірки, а розум і серце — прагнення до Сонця Праведності. CChUk 368.2
Якщо люди, котрі приходять на поклоніння в Дім молитви, справді благоговіють перед Господом і пам’ятають, що перебувають у Його присутності, то в їхній безмовності міститься свята красномовність. Перешіптування, сміх, розмови, цілком невинні у звичайному робочому приміщенні, недоречні в Домі, де поклоняються Богові. Розум необхідно підготувати для слухання Слова Божого, щоб воно справило на людину належну дію й відповідне враження на серце. CChUk 368.3
Служителеві слід входити, поводячись гідно й серйозно. Ступивши за кафедру, він має схилитися в тихій молитві та щиро просити Бога про допомогу. Яке враження це справить! Людьми оволодіє благовоління й урочистість. Їхній служитель спілкується з Богом, він ввіряє себе Богові, перш ніж наважиться стати перед людьми. На всіх присутніх спочиває урочистість, і ангели Божі перебувають дуже близько. У зібранні кожен богобоязливий, схиливши голову, також має об’єднатися зі служителем у тихій молитві, щоб Бог удостоїв зібрання Своєю присутністю й дав силу Своїй істині, проголошеній людськими устами. (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 491-493). CChUk 368.4
Зібрання для засідань і молитви не повинні бути нудними. Якщо можливо, усі повинні приходити точно в призначений час, а якщо хтось запізнюється на пів години або навіть на п’ятнадцять хвилин, їх не слід чекати. Якщо присутні тільки двоє осіб, вони можуть молитися за обітницею. Якщо можна, зібрання необхідно починати в призначений час, незалежно від того, чи присутніх багато, чи кілька людей. (Свідчення для Церкви. Т. 2. С. 577, 578). CChUk 369.1