Справжнє благоговіння перед Богом надихають відчуття Його безмежної величі й усвідомлення Його присутності. Таке відчуття Невидимого справить глибоке враження на кожне серце. Час і місце молитви — священні, оскільки там перебуває Бог. Благоговіння, виявлене в позі й поведінці, посилить це відчуття. «Святе та грізне Його Ймення!” — сповіщає псалмист (Псал. 111:9). (Служителі Євангелія. С. 176-178). CChUk 369.2
Коли зібрання починається молитвою, усяке коліно має схилитися в присутності Святого й кожне серце піднестися до Бога в тихій молитві. Благання вірних молільників будуть почуті, і служіння Словом виявиться успішним. Одна з головних причин того, що служіння не приносить великої користі, — це безжиттєве ставлення тих, хто поклоняється в Божому домі. Мелодійний спів, що виливається з багатьох сердець у чітких, ясних словах, — один з Божих засобів у справі спасіння душ. Усе богослужіння має проходити урочисто й шанобливо, як у видимій присутності Господа зібрань. CChUk 369.3
Коли вимовляється Слово, вам, брати, слід пам’ятати, що ви слухаєте голос Божий через Його обраного раба. Слухайте уважно. Не засинайте ані на мить, бо, дрімаючи, можете втратити саме ті слова, яких найбільше потребуєте; саме ті слова, які, у разі послуху їм, збережуть ваші ноги від недобрих шляхів. Сатана і його ангели зайняті тим, щоб паралізувати сприйняття, щоб попередження й докори не були почуті, а якщо вони й будуть почуті, то щоб не справили впливу на серце та не змінили життя. Часом маленька дитина може так привернути увагу слухачів, що дорогоцінне насіння не падає на добрий ґрунт і не приносить плоду. Іноді молоді чоловіки й жінки мають так мало поваги до Божого дому й до богослужіння, що не перестають спілкуватися одне з одним під час проповіді. Якби вони побачили Божих ангелів, котрі дивляться на них та відзначають їхні дії, їм би стало соромно й вони відчули б огиду до самих себе. Бог бажає уважних слухачів. Сатана посіяв свій кукіль саме тоді, коли люди спали. CChUk 370.1
Коли проголошується заключне благословення, усім необхідно зберігати тишу, ніби боячись втратити Христовий мир. Нехай усі виходять без штовханини, без гучних розмов, відчуваючи, що перебувають у присутності Бога, що Його око спостерігає за ними й вони повинні поводитися так, як у Його видимій присутності. Не зупиняйтеся для розмов чи пліток у проходах, заступаючи їх так, що інші не можуть вийти. Територія біля церкви має вселяти священне благоговіння. Вона не повинна перетворюватися на місце зустрічей із давніми друзями для обговорення буденних справ і світських ділових угод. Усе це треба залишити поза церквою. Легковажний голосний сміх або човгання ногами, яке можна почути в деяких місцях, знеславлюють Бога й ангелів. CChUk 370.2