Павло був скерований до Церкви для отримання настанов

Багато хто вважає, що за своє світло й досвід вони відпо-відальні тільки перед Христом і не залежать від Його визнаних послідовників у світі. Однак Ісус засуджував це у Своєму вченні, а також у прикладах і фактах, наведених Ним для нашого повчання. Наприклад, Павло, котрого Христос мав приготувати й котрий мав стати Його вибраною посудиною, був безпосередньо приведений у присутність Христа. Однак Він не викладає йому уроків істини. Господь зупиняє Павла в дорозі й викриває його, а на запитання, що він має робити, Спаситель не відповідає йому прямо, а приводить його до єднання зі Своєю Церквою. «І скажуть тобі, що тобі потрібно робити!” Ісус — Друг грішника. Його серце завжди відкрите, завжди зворушене людським горем. Він має всю владу на Небі й на Землі, однак поважає засоби, котрі призначив для просвіти і спасіння людей. Він спрямовує Савла до Церкви, визнаючи владу, якою наділив її як канал світла для світу. Церква — тіло Христове, організоване Ним на Землі, і Його постанови вимагають поваги. У випадку із Савлом Ананія представляє Христа, а також Його служителів на Землі, котрі призначені діяти замість Христа.CChUk 357.1

У наверненні Павла нам дані важливі принципи, про які ми маємо завжди пам’ятати. Викупитель світу не схвалює досвід та дії в релігійних питаннях, незалежні від Його організованої й визнаної Церкви.CChUk 357.2

Син Божий ототожнив Себе зі служінням і владою ор-ганізованої Ним Церкви. Його благословення мали злитися через визначені Ним засоби, з’єднуючи людину з тим каналом, яким вони надходять. Те, що Павло був дуже ревний у своєму переслідуванні святих, не звільняє його від вини, коли Дух Божий доносить до його свідомості розуміння жорстокості його дій. Він має стати учнем апостолів. (Свідчення для Церкви. Т. 3. С. 432, 433).CChUk 357.3

Усім членам Церкви, якщо вони є синами й дочками Бога, необхідно пройти через процес дисципліни, перш ніж вони зможуть бути світлом у світі. Бог не зробить провідниками світла людей, котрі перебувають у темряві та задовольняються таким станом, не докладаючи особливих зусиль для налагодження зв’язку із Джерелом світла. Люди, які розуміють власну потребу та пробуджуються до глибоких роздумів і найбільш ревної й наполегливої молитви і дій, отримають Божественну допомогу. Кожному потрібно багато від чого відучитися й багато чого навчитися. Необхідно скинути із себе старі звички й звичаї, але перемогу можна здобути лише благодаттю Божою, завдяки серйозній боротьбі з метою ви-правлення цих помилок та повного прийняття істини через утілення в життя її принципів. (Свідчення для Церкви. Т. 4. С. 485, 486).CChUk 357.4