Софонії 2

1 Посоромтеся та застидайтесь, народе без сорому,УПО — Софонії 2:1

2 поки народиться установлене, мине день, як полова! поки не прийде на вас лютість гніву Господнього, поки не прийде на вас день Господнього гніву!УПО — Софонії 2:2

3 Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення, може будете сховані ви в день Господнього гніву!УПО — Софонії 2:3

4 Бо покинута буде Азза, а Ашкелон опустошенням стане, Ашдод опівдня його виженуть, а Екрон буде вирваний.УПО — Софонії 2:4

5 Горе мешканцям довкілля морського, народові критському! Слово Господнє на вас, хананеї, краю филистимлян, Я тебе вигублю так, що не буде мешканця!УПО — Софонії 2:5

6 І буде довкілля морське пасовищами, повними ям пастухів та кошар для отари,УПО — Софонії 2:6

7 і буде оце побережжя останкові дому Юдиного, на них пасти будуть, у домах Ашкелону ввечорі будуть лягати, бо їх відвідає Господь, їхній Бог, і Він їхню долю приверне.УПО — Софонії 2:7

8 Чув Я ганьбу Моавову й образи Аммонових синів, які ображали народ Мій і чванилися над границею їхньою.УПО — Софонії 2:8

9 Тому як живий Я! говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, стане Моав як Содом, а Аммонові сини як Гоморра: землею тернини, і солончаком, і навіки спустошенням! Пограбує їх решта народу Мого, а залишок люду Мого їх посяде.УПО — Софонії 2:9

10 Оце їм за їхню пиху, бо вони ображали й чванилися проти народу Господа Саваота.УПО — Софонії 2:10

11 Господь буде грізний проти них, бо Він знищить всіх богів землі, і вклонятися будуть Йому кожен з місця свого, усі острови тих народів.УПО — Софонії 2:11

12 Також ви, етіопляни, побиті мечем Моїм будете.УПО — Софонії 2:12

13 І на північ простягне Він руку Свою, та й погубить Ашшура, і Ніневію учинить спустошенням, суходолом, мов ту пустелю.УПО — Софонії 2:13

14 І будуть лежати серед неї стада, усяка польова звірина, і пелікан, і їжак будуть ночувати на мистецьких прикрасах її, сова буде кричати в вікні, на порозі ворона, бо віддерто кедрину його.УПО — Софонії 2:14

15 Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своєму: Я, і немає вже більше нікого! Як стало воно опустошенням, леговищем для звірини! Кожен, хто буде проходить повз нього, засвище, своєю рукою махне!УПО — Софонії 2:15