Луки 22

1 Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.УПО — Луки 22:1

2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...УПО — Луки 22:2

3 Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.УПО — Луки 22:3

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.УПО — Луки 22:4

5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.УПО — Луки 22:5

6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...УПО — Луки 22:6

7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.УПО — Луки 22:7

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.УПО — Луки 22:8

9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?УПО — Луки 22:9

10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.УПО — Луки 22:10

11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?УПО — Луки 22:11

12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.УПО — Луки 22:12

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.УПО — Луки 22:13

14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.УПО — Луки 22:14

15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.УПО — Луки 22:15

16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.УПО — Луки 22:16

17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.УПО — Луки 22:17

18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.УПО — Луки 22:18

19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!УПО — Луки 22:19

20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.УПО — Луки 22:20

21 Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.УПО — Луки 22:21

22 Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!УПО — Луки 22:22

23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?УПО — Луки 22:23

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.УПО — Луки 22:24

25 Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.УПО — Луки 22:25

26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.УПО — Луки 22:26

27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.УПО — Луки 22:27

28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,УПО — Луки 22:28

29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,УПО — Луки 22:29

30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.УПО — Луки 22:30

31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.УПО — Луки 22:31

32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!УПО — Луки 22:32

33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!УПО — Луки 22:33

34 Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...УПО — Луки 22:34

35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.УПО — Луки 22:35

36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.УПО — Луки 22:36

37 Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.УПО — Луки 22:37

38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!УПО — Луки 22:38

39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.УПО — Луки 22:39

40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.УПО — Луки 22:40

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,УПО — Луки 22:41

42 благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...УПО — Луки 22:42

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.УПО — Луки 22:43

44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...УПО — Луки 22:44

45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...УПО — Луки 22:45

46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!УПО — Луки 22:46

47 І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!УПО — Луки 22:47

48 Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?УПО — Луки 22:48

49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?УПО — Луки 22:49

50 І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.УПО — Луки 22:50

51 Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.УПО — Луки 22:51

52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...УПО — Луки 22:52

53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...УПО — Луки 22:53

54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.УПО — Луки 22:54

55 Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.УПО — Луки 22:55

56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!УПО — Луки 22:56

57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!УПО — Луки 22:57

58 Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...УПО — Луки 22:58

59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.УПО — Луки 22:59

60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.УПО — Луки 22:60

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.УПО — Луки 22:61

62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!УПО — Луки 22:62

63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.УПО — Луки 22:63

64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?УПО — Луки 22:64

65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...УПО — Луки 22:65

66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,УПО — Луки 22:66

67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.УПО — Луки 22:67

68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.УПО — Луки 22:68

69 Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!УПО — Луки 22:69

70 Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...УПО — Луки 22:70

71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!УПО — Луки 22:71