Марка 12

1 І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.УПО — Марка 12:1

2 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів.УПО — Марка 12:2

3 Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим.УПО — Марка 12:3

4 І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили.УПО — Марка 12:4

5 Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали.УПО — Марка 12:5

6 І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого!УПО — Марка 12:6

7 А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!УПО — Марка 12:7

8 І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...УПО — Марка 12:8

9 Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.УПО — Марка 12:9

10 Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!УПО — Марка 12:10

11 Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.УПО — Марка 12:11

12 І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.УПО — Марка 12:12

13 І вони вислали деяких із фарисеїв та іродіянів до Нього, щоб зловити на слові Його.УПО — Марка 12:13

14 Ті ж прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?УПО — Марка 12:14

15 А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити.УПО — Марка 12:15

16 І принесли вони. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті ж Йому відказали: Кесарів.УПО — Марка 12:16

17 Ісус тоді каже в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! І дивувалися з Нього вони...УПО — Марка 12:17

18 І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його та сказали:УПО — Марка 12:18

19 Учителю, Мойсей написав нам: Як помре кому брат, і полишить дружину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружину його, та й відновить насіння для брата свого.УПО — Марка 12:19

20 Було сім братів. І перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей.УПО — Марка 12:20

21 Другий теж її взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій.УПО — Марка 12:21

22 І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.УПО — Марка 12:22

23 А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.УПО — Марка 12:23

24 Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?УПО — Марка 12:24

25 Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.УПО — Марка 12:25

26 Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів,УПО — Марка 12:26

27 Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь дуже.УПО — Марка 12:27

28 А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?УПО — Марка 12:28

29 Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.УПО — Марка 12:29

30 І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!УПО — Марка 12:30

31 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!УПО — Марка 12:31

32 І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,УПО — Марка 12:32

33 і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!УПО — Марка 12:33

34 Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його.УПО — Марка 12:34

35 Потому Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: Як то книжники кажуть, що ніби Христос син Давидів?УПО — Марка 12:35

36 Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!УПО — Марка 12:36

37 Сам Давид Його Господом зве, як же Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали.УПО — Марка 12:37

38 Він же казав у науці Своїй: Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах проходжуватись, і привіти на ринках,УПО — Марка 12:38

39 і перші лавки в синагогах, і перші місця на прийняттях,УПО — Марка 12:39

40 що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!УПО — Марка 12:40

41 І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато.УПО — Марка 12:41

42 І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш.УПО — Марка 12:42

43 І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.УПО — Марка 12:43

44 Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...УПО — Марка 12:44