20 квітня. Освячення — справа всього життя

Освячені Його життям

За них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною (Івана 17:19).ВЯЖ 135.4

Праведність, якою ми виправдовуємося, є зарахованою, а праведність, якою ми освячуємося, — наділеною. Перша дає нам право на Небо, друга — робить нас придатними для Неба (Вісті для молоді, c. [35]).ВЯЖ 135.5

Багато хто припускається помилки, намагаючись виявити найменші відмінності між виправданням та освяченням. У визначення цих двох термінів вони часто вносять власні ідеї й умовиводи. Навіщо намагатися бути більш скрупульозним у цьому життєво важливому питанні праведності через віру, аніж Божественне натхнення? (Біблійний коментар АСД, т. 6, c. [1072]. Коментар Е. Уайт).ВЯЖ 136.1

Коли покаянний грішник журиться перед Богом через свої гріхи, бачить викупну жертву Христа і приймає її як єдину надію в цьому та майбутньому житті, тоді він отримує прощення гріхів. Це і є виправдання через віру (Біблійний коментар АСД, т. 6, c. [1070]. Коментар Е. Уайт).ВЯЖ 136.2

Освячення — це справа не однієї миті, години чи дня, а всього життя. Це не радісний порив почуттів, а результат постійного помирання для гріха й постійного життя для Христа. Докладаючи слабких, нерішучих зусиль, неможливо звільнитися від вад та змінити характер. Тільки тривалі наполегливі зусилля, сувора дисципліна й рішуча боротьба приведуть нас до перемоги (Дії апостолів, c. [560]).ВЯЖ 136.3

Це [освячення] не просто теорія, почуття або формальні слова, натомість живий, дійовий принцип, запроваджений у щоденне життя. Він вимагає, щоб наші звички в харчуванні, питті й одязі сприяли збереженню фізичного, розумового і морального здоров'я, щоб ми могли віддати Господу наші тіла не як зіпсуту недобрими звичками жертву, а як “живу, святу, приємну Богові жертву” (Поради щодо їжі та харчування, c. [165]).ВЯЖ 136.4

Писання — це велика сила в перетворенні характеру… Якщо ми вивчаємо Слово Боже і слухаємося його, то воно діє в нашому серці, приборкуючи кожну неосвячену властивість (Наочні уроки Христа, c. [100]).ВЯЖ 136.5

Такого поняття, як миттєве освячення, взагалі не існує. Істинне освячення — це щоденна праця протягом усього життя (Освячене життя, c. [10]).ВЯЖ 136.6