Щасливі ті батьки, життя котрих є справжнім відображенням Божественного життя, так що обітниці й повеління Господні пробуджують у дитини почуття вдячності і шанобливості. Ніжність, справедливість і довготерпіння таких батьків служать для дитини ілюстрацією любові, справедливості й довготерпіння Бога. Навчаючи дитину любити, довіряти й коритися їм, вони навчають її любити, довіряти і підкорятися її Небесному Отцеві. Передаючи дитині такий дар. батьки наділяють її скарбом, дорогоціннішим за багатства усіх часів, скарбом неминущим, як вічність.СЗ 289.2

Кожна мати має священний обов'язок від Бога щодо дітей, доручених її опіці. “Візьми цього сина, цю доньку. — говорить Він, — виховай їх для Мене, дай їм характер, оздоблений подібно до палацу, щоб він міг повіки сяяти у дворах Господніх”.СЗ 289.3

Робота матері часто видається їй маловажливою справою. Цю роботу рідко цінують. Інші мало знають про численні материнські турботи й тягарі. Її дні зайняті колом дрібних обов'язків, кожен з яких вимагає терплячих зусиль, самовладання, тактовності, мудрості й самовідданої любові, проте вона не може похвалитися результатами своєї праці як певними великими досягненнями. Вона лише старалася, щоб усе в домі ладилося; часто змучена й розгублена, вона намагалася ласкаво розмовляти з дітьми; дбала, щоб вони були зайняті чимось корисним і почувалися щасливими, скеровуючи маленькі ніжки на вірний шлях. Їй здається, що вона нічого не досягла. Проте це не так. Небесні ангели спостерігають за втомленою життям матір'ю, відзначаючи тягарі, які вона несе день за днем. Її імені може не знати світ, але воно записане у книзі життя в Агнця.СЗ 289.4

Бадьорість і веселість

Можливість матері