Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Християнське служіння

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    Заклик пробудитися

    Робота швидко завершується, а нечестя зростає на кожному кроці. Нам залишається для роботи обмаль часу. Прокиньмося ж від духовної дрімоти та посвятімо себе і все, що маємо, Господу. Його Дух перебуватиме зі справжніми місіонерами, наділяючи їх силою для служіння (Південний сторож, 9 квітня 1903 р.).ХС 110.3

    Прокиньтеся, брати та сестри, прокиньтеся! Досить спати. “Чому ви стоїте тут без діла цілий день?” Ісус кличе вас, говорячи: “Ідіть, працюйте сьогодні в Моєму винограднику”. Хто прийняв Святого Духа, виявить це, бо всі його сили будуть задіяні в найактивнішому служінні. Усі, хто дійсно приймає Христа вірою, працюють. Вони переживають за душі. Бог сьогодні кличе кожного, хто знає істину, хто є хоронителем священної істини, підвестися й передати небесне світло іншим (Рев'ю енд Геральд, 5 грудня 1893 р.).ХС 110.4

    Пробудіться, брати, пробудіться задля своєї власної душі. Без благодаті Христа ви нічого не можете робити. Працюйте, доки можете працювати (Південний сторож, 17 липня 1906 р.).ХС 110.5

    Якби наші очі відкрилися і ми могли бачити, як грішні ангели працюють над тими, хто полюбляє легке життя й почувається безпечно, ми не почували б себе настільки впевнено. Злі ангели кожної миті перебувають на нашій дорозі (Свідчення для Церкви, т. 1, c. [302]).ХС 110.6

    Бог закликає всіх, як проповідників, так і народ, пробудитися. Усе Небо перебуває в русі. Сцени земної історії швидко добігають свого кінця. Ми перебуваємо серед небезпек останніх днів. Попереду нас чекають ще більші небезпеки, однак ми не пробудилися. Такий брак активності й ревності у справі Божій є страхітливим. Це смертельне оціпеніння походить від сатани (Свідчення для Церкви, т. 1, c. [260, 261]).ХС 111.1

    Що мені сказати, щоб пробудити останок народу Божого? Мені було показано, що на нас чекають жахливі події: сатана та його ангели збирають усі свої сили, щоб спрямувати їх проти народу Божого. Він знає: якщо вони спатимуть трохи довше, він може бути впевнений, що вони належать йому, адже їхня загибель неминуча (Свідчення для Церкви, т. 1, c. [263]).ХС 111.2

    У ці останні години випробування людських синів, коли незабаром має вирішитися вічна доля кожної душі, Господь неба й землі чекає, що Його Церква пробудиться до дії, як ніколи раніше. Тих, хто через пізнання дорогоцінної істини став вільним у Христі, Господь Ісус вважає Своїми вибраними, улюбленими понад усіх інших людей на Землі. Він розраховує на них, що вони звіщатимуть чесноти Того, Хто їх покликав із темряви до дивного Свого світла. Благословення, так щедро злиті на них, повинні бути передані іншим. Добра вістка спасіння має досягати кожного народу, племені, язика й народності (Пророки і царі, c. [716, 717]).ХС 111.3

    Серед нас і на сто людей не знайдеться жодного, хто б займався чимось іншим, окрім звичайних світських справ. Ми не прокинулися й наполовину, щоб усвідомити вартість душ, за котрі помер Христос (Свідчення для Церкви, т. 8, c. [148]).ХС 112.1

    Якби послідовники Христа ясно усвідомлювали свої обов'язки, то в язичеських країнах, де тепер є тільки один вісник Євангелія, були б тисячі. А хто не міг би особисто брати участь у цій справі, підтримував би її своїми коштами, співчуттям і молитвами. Тоді і в християнських країнах було б значно більше ревної праці задля спасіння душ (Дорога до Христа, с. [86]).ХС 112.2

    Тисячі людей володіють великим світлом і дорогоцінними можливостями, проте не використовують ані свого впливу, ані своїх грошей, щоб просвітити інших. Вони навіть не вважають себе відповідальними за збереження своїх власних душ у любові Божій, щоб не стати тягарем для Церкви. Такі були б тягарем і перешкодою на Небі. Задля Христа, задля істини, задля самих себе такі люди повинні пробудитися й старанно трудитися для вічності (Рев'ю енд Геральд, 1 березня 1887 р.).ХС 112.3

    Церкву Христа можна влучно порівняти з армією. Життя кожного солдата — це життя важкої праці, труднощів і небезпеки. На кожному кроці пильнують вороги, керовані князем сил темряви, котрий ніколи не дрімає і не залишає свого посту. Щойно християнин втрачає пильність, цей могутній противник переходить у раптовий шалений наступ. Якщо члени церкви не стануть активними й пильними, вони будуть переможені його лихими задумами.ХС 112.4

    Якщо б половина солдат в армії були бездіяльними або спали тоді, коли їм було наказано виконувати свої службові обов'язки? Результатом була б поразка, полон або смерть. Якби хтось із них врятувався від рук ворога, чи вважали б його гідним нагороди? Ні, він негайно отримав би смертний вирок. А якщо Церква Христа є недбалою чи невірною, це призведе до значно серйозніших наслідків. Армія воїнів-християн, які сплять, — що може бути більш жахливим? Яким може бути наступ на світ тих, хто перебуває під контролем князя темряви? Тим, хто байдуже тримається позаду в день битви, неначе їх це не цікавить і вони не відчувають відповідальності за результат боротьби, краще було б змінити свою поведінку або ж відразу вийти з рядів (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [394]).ХС 113.1

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents