Розділ 63. Вчіть дітей заробляти і витрачати гроші
Привчайте дітей до простого, невибагливого життя. Батьки повинні виховувати і привчати дітей до самоопанування і самозречення. Постійно нагадуйте їм про те, що їхній обов'язок — виявляти послух до Слова Божого і жити для служіння Ісусові. Привчайте дітей до простоти в житті, уникаючи дорогого вбрання, вишуканої їжі, модних будинків і меблів1Рев'ю енд Геральд, 13 листопада 1894 р..ХР 311.1
Молодь повинна дбайливо ставитися до сімейних фінансів. Дітей з ранніх років доцільно вчити читати, писати, засвоювати цифри, вміти рахувати. Вони можуть крок за кроком іти вперед, удосконалюючи свої знання. Але найперше дітей необхідно навчити, що початком мудрості є страх Господній2Поради вчителям, батькам і студентам, c. [168-169]. Неправильне уявлення про використання грошей створює для молоді чимало небезпек. Не розбещуйте їх грошима, ніби існує невичерпний запас, з якого можна задовольняти всі свої уявні потреби. Сприймайте гроші як дар, довірений нам Богом для виконання Його справи, — збудування Божого Царства. Нехай молодь навчиться обмежувати власні бажання3Свідоцтва для Церкви, т. 6, c. [214-215].ХР 311.2
Зменшуйте свої потреби, особливо якщо ваші сімейні ресурси обмежені. Ваші бажання повинні узгоджуватися з тими коштами, якими володіють батьки. Господь визнає і схвалить вашу безкорисливість... Будьте вірними в малому, тоді вам не загрожуватиме небезпека знехтувати великими обов'язками. Слово Боже говорить: “Вірний у малому, і у великому вірний” (Матв.25:23)4Рукопис 2, 1903 р..ХР 311.3
Навчайте молодь цінувати гроші. Гроші, що дістаються молодим без серйозних зусиль з їхнього боку, не цінуватимуться. Дехто змушений заробляти гроші тяжкою працею і терпіти нестатки; і все ж у набагато безпечнішому становищі знаходяться ті молоді люди, котрі знають, звідки беруться гроші на їхні витрати, скільки коштує їхній одяг та їжа і чого варто придбати дім!ХР 311.4
Існує чимало способів, за допомогою яких діти можуть самі заробляти гроші й приносити жертву подяки Ісусові, Котрий віддав за них Своє життя... Навчіть дітей, що зароблені ними кошти — не їхня власність, котру можна витрачати, як підказує недосвідчений розум. Гроші слід використовувати розсудливо і посвячувати їх на місіонерську справу. Діти не повинні задовольнятися тим, щоби брати гроші від батька або матері і віддавати їх як пожертвування до скарбниці громади, адже ці гроші не належать їм. Нехай діти скажуть собі: “Чи можу я віддавати те, що дісталося мені дарма?”5Лист 11, 1888 р.ХР 312.1
Інколи батьки, допомагаючи дітям, діють нерозважливо. Той, хто заробляє власними руками, щоб заплатити за своє навчання в коледжі, цінуватиме свої переваги більше, ніж той, хто одержує гроші з чужої кишені, бо знає ціну грошам. Не носіть своїх дітей постійно на руках, щоб вони не стали безпомічним тягарем6Лист 50, 1895 р..ХР 312.2
Батьки неправильно розуміють свій обов'язок, якщо щедро наділяють грошима здорових і сильних молодих людей, поки вони вчаться на проповідника або лікаря. Нехай вони краще беруться до праці, заробляючи собі на життя7Лист 103, 1900 р..ХР 312.3
Заохочуйте дітей заробляти власні гроші. Чимало дітей, які не живуть у місті, можуть мати невелику ділянку землі, де могли б вчитися землеробству. Їх можна навчити заробляти гроші працею на своєму городі, які вони витрачали б не тільки на себе, а й віддавали на справу Божу. До такої праці доцільно залучати як хлопчиків, так і дівчаток. І якщо вони отримають правильні настанови, така праця навчить їх знати ціну грошам і економити. Кошти, зароблені дітьми, можна витрачати не лише на місійні цілі, а й на придбання одягу; дітей потрібно заохочувати до цього8Лист 356, 1907 р..ХР 312.4
Навчайте дітей розумно витрачати гроші. О, скільки грошей ми марнуємо на непотрібні предмети в домі, на мереживо та модний одяг, цукерки й інші речі, в яких немає потреби! Батьки, навчайте своїх дітей, що Божі гроші не можна витрачати для самодогоджання... Заохочуйте їх відкладати свої скромні кошти, коли тільки є змога, використовуючи їх на місіонерську справу. Через самозречення вони здобудуть багаті досвіди, і ці уроки оберігатимуть їх від нестриманості9Порадник для молоді, 1 листопада 1904 р..ХР 312.5
Діти можуть навчатися виявляти свою любов до Христа, відмовляючи собі у непотрібних дрібницях, на придбання яких марнується чимало грошей. Таку роботу слід проводити в кожній родині. Вона потребує тактовності та вміння, але це найкраще виховання, яке отримують діти. І якби всі діти принесли свої пожертвування Господеві, їхні дари були би подібними до струмочків, які, зливаючись, перетворюються на ріку10Рев'ю енд Геральд, 25 грудня 1900 р..ХР 312.6
Поставте невеличку скарбничку на полиці каміну або в якомусь іншому затишному місці, де її можна було би бачити, щоб діти складали в неї свої пожертвування Господеві... Так вони будуть навчені працювати для Бога11Рукопис 128, 1901 р..ХР 313.1
Навчайте дітей бути вірними у десятині і давати пожертвування. Господь не лише претендує на десятину як на Свою власність, а й говорить нам, як її відкладати для Нього. Він сказав: “Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх” (Прип.3:9).ХР 313.2
Цей вірш не закликає спочатку витрачати кошти для себе, а залишки приносити Господеві, навіть якщо це буде чесно відрахована десятина. Нехай Божа частина буде відкладена в першу чергу. Вказівки про дари, дані Святим Духом через апостола Павла, визначають принцип, який можна застосовувати і щодо десятини. “А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає згідно з тим, як ведеться йому” (1Кор.16:2). Це стосується як батьків, так і дітей12Рев'ю енд Геральд, 10 листопада 1896 р..ХР 313.3
Помилка, якої інколи припускається заможний батько.ХР 313.4
Обставини, в яких опиняється дитина, часто справляють на неї ефективніший вплив, ніж навіть приклад батьків. Деякі заможні люди сподіваються, що їхні діти будуть такими, якими вони були замолоду. Якщо діти не виправдовують їхніх надій, такі батьки звинувачують наш зіпсутий вік. Але вони не мають права вимагати цього від своїх дітей, якщо не створюють для них обставин, подібних до тих, в яких жили самі. Обставини життя зробили батька тим, ким він є. Замолоду він зазнав злиднів і змушений був старанно і наполегливо працювати. Його характер формувався в суворій школі, якою є бідність. Він змушений був виявляти скромність у своїх запитах, бути невибагливим у смаках. Він повинен був використовувати свої здібності, щоб заробити на їжу й одяг. Життя навчило його бути ощадливим.ХР 313.5
Батьки працюють, сподіваючись створити для дітей кращі матеріальні умови, ніж ті, в яких вони самі знаходились. Це загальнопоширена помилка. Якби діти сьогодні навчалися в тій самій життєвій школі, що й їхні батьки, вони досягли б такого ж успіху. Батьки змінили умови життя своїх дітей. Учителем батька була бідність, а син зростає у чималому достатку. Всі його забаганки задовольняються. Характер батька формувався під впливом суворої дисципліни, ощадливості, коли цінувалося навіть найменше добро. Звички і характер його сина формуються не колишніми обставинами, які мали місце в житті батька, а ситуацією, в якій він нині опинився — у неробстві, потуранні своїм бажанням... Якщо на кожному кроці тебе оточує розкіш, то хто зможе встояти перед нею?13Рукопис 58, 1899 р.ХР 313.6
Найкращий батьківський спадок для дітей. Найкращий спадок, який батьки можуть залишити своїм дітям, — це вміння використовувати корисну працю і приклад такого життя, в якому мають місце безкорисливість і щедрість. Таким життям батьки демонструють справжню ціну грошей, які потрібно використовувати лише для добра, задовольняючи власні потреби й потреби інших людей, сприяючи прогресу Божої справи14Свідоцтва для Церкви, т. 3, c. [399].ХР 314.1