Розділ 11. Нове і старе

Матв.13:51—52

Навчаючи народ, Христос також готував Своїх учнів до їхньої майбутньої роботи. У всіх Його повчаннях містяться уроки і для них. Розповівши притчу про невід, Він запитав учнів: “Чи зрозуміли це все?” Вони відповіли Йому: “Так”. Тоді в наступній притчі Він указав їм на їхню відповідальність щодо прийнятих ними істин. “Тому- то, — сказав Він, — кожний книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, що витягає зі своєї скарбниці нове й старе”.НУХ 79.1

Господь не накопичує набуті Ним скарби. Він витягає їх, аби дати іншим. А під час використання скарб намножується. У господаря є дорогоцінні речі, як нові, так і старі. Отже, Христос навчає, що Істину, довірену Його учням, необхідно передати світові. У міру того, як знання Істини передається іншим, воно намножується.НУХ 79.2

Усі, хто приймає євангельську вістку у своє серце, будуть прагнути проголошувати її. У їхньому житті виявиться дарована Небом любов Христа. Ті, що зодяглися у Христа, поділяться своїм досвідом, крок за кроком простежуючи той шлях, яким Дух Святий провадив їх — голодних та спраглих пізнання Бога та посланого Ним Ісуса Христа. Вони розкажуть істини, які відкрилися їм під час дослідження Слова Божого; про свої молитви й душевні муки, про звернені до них слова Христа: “Прощаються твої гріхи!” Було б природно замовчувати ці переживання, але сповнені любові Христа не мовчатимуть. У міру того, як Господь відкриває їм священні істини, зростає й їхнє бажання, щоб і інші одержали такі ж благословення Коли вони розповідатимуть про багаті скарби Божої благодаті, тоді дедалі більше благодаті Христа буде даровано їм, їхні серця уподібняться до серця малої дитини, сповненого простоти й беззастережного послуху. їхні душі палко бажатимуть святості, і для них усе більше і більше відкриватимуться скарби Істини та благодаті, аби бути переданими світові.НУХ 79.3

Велика скарбниця Істини — Слово Боже (писане Слово), книга природи та книга Божих діянь у житті людей. Це ті скарби, з яких мають черпати мудрість працівники Христа. У пошуках Істини вони повинні відчувати свою залежність від Бога, а не від людського розуму та великих людей, чия мудрість — безумство перед Богом. Сам Господь через призначені Ним канали передаватиме кожному шукачеві знання про Себе.НУХ 80.1

Якщо послідовник Христа вірить Його Слову і живе згідно з ним, то у світі природи для нього немає таких питань, які він був би нездатний правильно сприйняти й оцінити. Жодна інша галузь знання не допоможе йому так пояснити Істину іншим, як ця. Природнича наука — це скарбниця знань, з якої кожний учень із школи Христа може черпати повчання. Коли ми споглядаємо красу природи, коли вивчаємо її уроки в обробітку землі і зростанні дерев, у всіх чудесах землі, моря й неба, тоді до нас приходить нове сприйняття Істини. Нам відкриваються таємниці, пов'язані із ставленням Бога до людей, глибини Його мудрості, справедливість Його судів, виявлених у людському житті, — і все це ми знаходимо в багатій Божій скарбниці.НУХ 80.2

Але саме в писаному Слові грішній людині найбільш ясно відкрите пізнання Бога. Воно є скарбницею незбагненного багатства Христа.НУХ 80.3

Слово Боже включає Писання як Старого, так і Нового Завітів. Вони доповнюють один одного. Христос проголосив, що істини Старого Завіту такі ж цінні, як і Нового. Христос був таким же Викупителем людей на початку світу, як і сьогодні. Перш ніж Він зодягнув Свою Божественність у людську природу і прийшов у наш світ, Євангельська вістка була дана через Адама, Сифа, Еноха, Метушалаха та Ноя. Цю вістку несли також Авраам у Ханаані та Лот у Содомі; від покоління до покоління вірні вісники проголошували Його Прихід. Обряди юдейської релігії були встановлені Самим Христом. Він був основою всієї системи жертвоприношень, живим здійсненням цього прообразного служіння. Кров, що проливалася під час принесення жертви, указувала на жертву Божого Агнця. Усі жертвоприношення, які по суті були символами, знайшли своє виконання у Христі.НУХ 80.4

Христос, явлений у жертовному служінні, зображений у Законі і відкритий пророками — це багатство Старого Завіту. Христос у Своєму житті, Своїй смерті та Своєму воскресінні; Христос, явлений Святим Духом, — це скарб Нового Завіту. Наш Спаситель, сяйво слави Отця, — це одночасно і Старе, і Нове небесної скарбниці.НУХ 81.1

Апостоли мали свідчити про провіщені пророками життя Христа, Його смерть та посередницьке служіння. Христос у Своєму пониженні, у Своїй чистоті та святості, у Своїй неперевершеній любові мав стати їхньою головною темою. Аби проповідувати Євангеліє у всій повноті, вони повинні були представляти Христа не тільки явленим у Його житті і вченні, але й провіщеним пророками Старого Завіту та символічно зображеним у жертовному служінні.НУХ 81.2

Христос у Своєму вченні подавав старі істини, автором котрих був Він Сам; істини, котрі Він виголошував у давнину через патріархів і пророків; але тепер Він пролив на них нове світло. Яким же відмінним видавався їхній зміст! Його пояснення несли потоки світла й духовності. Він обіцяв, що Святий Дух просвітить учнів, і Слово Боже дедалі більше відкриватиметься їм. Вони зможуть подавати його істини в новій красі.НУХ 81.3

Відколи в Едемі була проголошена перша обітниця викуплення, життя, характер й посередницьке служіння Христа були предметом вивчення для людських умів. Кожний розум, через котрий діяв Святий Дух, подавав ці теми в новому, свіжому світлі. Істини Викуплення здатні до постійного розвитку і розширення. Будучи старими, вони завжди нові, постійно відкриваючи шукачеві Істини дедалі більшу славу та могутнішу силу.НУХ 81.4

В кожному столітті відбувається новий розвиток Істини, лунає Божа вістка, актуальна для людей саме того покоління. Усі старі істини залишаються важливими; нова істина не виникає незалежно від старої, але є її розкриттям. Тільки розуміючи старі істини, ми можемо збагнути нові. Коли Христос бажав відкрити учням істину про Своє воскресіння, Він почав “від Мойсея та від усіх пророків” і “пояснив їм з усього Писання, що стосувалося Його” (Луки 24:27). Стару істину звеличує саме те світло, яке сяє у свіжому її розкритті. Той, хто відкидає або ігнорує нову істину, фактично втрачає і стару. Для нього вона губить свою животворну силу і стає лише мертвою формою.НУХ 82.1

Є чимало людей, котрі визнають і проповідують істини Старого Завіту, водночас не приймаючи Нового. Але, відмовляючись прийняти вчення Христа, вони тим самим показують, що не вірять словам патріархів та пророків. “Бо коли б ви вірили Мойсеєві, — сказав Христос, — то вірили б і Мені, адже він написав про Мене” (Івана 5:46). Отже, їхня проповідь Старого Завіту не має справжньої сили.НУХ 82.2

Подібної помилки припускаються і ті, котрі стверджують, що вірять в Євангеліє та навчають його істин, однак не приймають Писання Старого Завіту, стосовно котрих Христос проголосив: “Вони свідчать про мене” (Івана 5:39). Відкидаючи Старий Завіт, вони, по суті, відкидають і Новий, бо обидва є частинами неподільного цілого. Ніхто не може правильно подати Божий Закон без Євангелія або Євангеліє без Закону. Закон — це втілене Євангеліє, а Євангеліє — розкритий Закон. Закон — корінь, Євангеліє — пахучий цвіт та плід, який він приносить.НУХ 82.3

Старий Завіт проливає світло на Новий, а Новий освічує Старий. Кожний з них — це відкриття Божої слави у Христі. Обидва подають істини, які постійно відкриватимуть серйозному шукачеві нові глибини пізнання.НУХ 82.4

Істина, дарована у Христі і через Христа, — незмірна. Дослідник Писання вивчає ніби джерело, котре поглиблюється і розширюється в міру того, як він вдивляється в його глибини. У цьому житті ми не зможемо збагнути таємницю любові Бога, Котрий віддав Свого Сина в жертву примирення за наші гріхи. Служіння нашого Викупителя на цій землі є і завжди буде темою, яка викликатиме напруження нашої найбагатшої уяви. Людина може мобілізували всі свої розумові сили, намагаючись осягнути цю таємницю, однак її розум виявиться безсилим. Найстаранні- ший шукач Істини побачить перед собою безкрає море.НУХ 82.5

Істину, якою вона є в Ісусі, можна запроваджувати в наше життя, проте ніколи неможливо пояснити. Її висота, широта і глибина — поза межами нашого пізнання. Ми можемо максимально напружити всю свою уяву, та й тоді побачимо лише тьмяні обриси незбагненної любові, високої, як небо, але яка зійшла на землю, аби відтворити в людині образ Божий.НУХ 83.1

Однак ми можемо бачити Божественне співчуття. Воно відкривається покірній душі, котра щиро кається. Ми розумітимемо Боже співчуття тією мірою, якою цінуємо Його жертву заради нас. Коли ми будемо досліджувати Слово Боже в покорі серця, нам відкриватиметься велична тема Викуплення. Її яскравість, висота і глибина постійно зростатимуть в міру того, як ми прагнемо збагнути її.НУХ 83.2

Наше життя має бути зв'язане із життям Христа. Ми повинні постійно живитися від Нього, приймаючи їжу від Того, Хто є Хліб живий, що зійшов з Неба, гамуючи спрагу із джерела, яке завжди свіже, завжди дарує свої рясні скарби. Якщо ми постійно будемо бачити перед собою Господа, віддаючи Йому хвалу й подяку з усього серця, наше релігійне життя постійно буде сповнене свіжістю. Наші молитви стануть безпосередніми розмовами з Богом як найкращим Другом. Він особисто відкриватиме нам Свої таємниці. Нас часто буде охоплювати приємне, радісне відчуття присутності Ісуса. Часто наше серце палатиме, коли Він буде наближатись до нас, щоб спілкуватись, як з Ено- хом. Коли це дійсно відбувається із християнином, у його житті помітні простота, скромність, лагідність і покора серця, які свідчать усім про те, з Ким він спілкується, він був з Ісусом і навчився від Нього.НУХ 83.3

У житті таких людей релігія Христа відкривається як всеосяжний животворний принцип, як жива, активна духовна енергія. Вони завжди сповнені свіжою силою й радістю вічної молодості. Серце, яке приймає Боже Слово, не подібне ані до водоймища, котре випаровується, ані до поламаного водозбору, що не тримає дорогоцінної вологи. Воно подібне до гірського потоку, що живиться невичерпними джерелами, чиї холодні блискучі води, біжучи між скелями, відсвіжують утомлених, спраглих та обтяжених.НУХ 84.1

Цей досвід наділяє кожного вчителя Істини саме тими особливими рисами, які зроблять його представником Христа. Дух Христового вчення надасть сили і цілеспрямованості його спілкуванню з людьми та його молитвам. Його свідчення про Христа не буде вузьким і позбавленим життя. Служитель не повторюватиме знову й знову ту саму серію проповідей. Його розум буде відкритий для постійного освічення Святим Духом.НУХ 84.2

Христос сказав: “Хто їсть Моє тіло і п'є Мою кров, той має вічне життя… Як ото послав Мене живий Отець, — і Я живу через Отця, — так і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене… Дух оживляє… Слова, які Я вам сказав, є дух і життя” (Івана 6:54—63).НУХ 84.3

Коли ми будемо споживати тіло Христа і пити Його кров, наше служіння матиме в собі елемент вічного життя. У цьому служінні не матиме місця старий запас заяложених, часто повторюваних ідей. Нецікаве, нудне проповідування припиниться. Старі істини також будуть розглядатися, але їх подадуть у новому світлі. Виявиться нове сприйняття Істини, яка постане в очевидній для всіх чистоті і силі. Люди, які мають перевагу відвідувати таке служіння і які сприйнятливі до впливу Святого Духа, відчують пробуджуючу силу нового життя. У них запалає вогонь Божої любові. Здатність до сприйняття посилиться, аби бачити красу й велич Істини.НУХ 84.4

Вірний господар — це зразок для кожного вчителя дітей і молоді. Якщо він зробить Слово Боже своєю скарбницею, то постійно виноситиме з неї нову красу й нову істину. Коли такий учитель в молитві покладатиметься на Бога, Дух Христа зійде на нього; Сам Бог Духом Святим буде діяти через нього на розуми інших. Дух наповнює розум і серце блаженною надією, мужністю й біблійними образами, і все це буде передано молоді під час його уроків.НУХ 84.5

Джерела небесного миру і радості, відкриті в душі вчителя богонатхненним Словом, стануть могутньою рікою благословення для всіх, із ким він спілкується. Для його учнів Біблія ніколи не стане утомливою книгою. Під керівництвом мудрого наставника Слово буде все більш і більш бажаним. Воно стане хлібом життя, воно ніколи не застаріє. Його свіжість і краса будуть приваблювати і зачаровувати дітей та молодь. Воно подібне до сяючого над землею сонця, котре постійно випромінює світло й тепло, однак ніколи не виснажується.НУХ 85.1

Божий Святий освічуючий Дух присутній у Його Слові. Світло, нове дорогоцінне світло, сяє з кожної сторінки. Там відкривається Істина, а слова й речення підібрані так влучно і так відповідають обставинам життя, ніби Божий голос промовляє до душі. Святий Дух любить звертатися до молоді та відкривати їй скарби і красоту Божого Слова. Обітниці, дані великим Учителем, полонять почуття, спонукують душу силою Божественного походження. Сприйнятливий розум збагачуватиметься духовним знанням, котре стане захистом від спокус.НУХ 85.2

Важливість слів Істини буде дедалі зростати, їхній зміст набуде такої широти та повноти, про які ми ніколи не мріяли. Краса й багатство Слова справляють перетворювальний вплив на розум і характер. Світло небесної любові зійде в серце як натхнення згори.НУХ 85.3

Здатність високо цінувати Біблію зростає в процесі її вивчення. До якої б книги Біблії не звернувся учень чи студент, він всюди знайде безмежну мудрість і любов Бога.НУХ 85.4

Ми ще не до кінця збагнули зміст юдейської релігійної системи. В її обрядах та символах сховані глибокі далекосяжні істини. Євангеліє — ключ, який відкриває таємниці цієї системи. Через знання Плану викуплення її істини стають доступними для розуміння. Слід вважати за перевагу можливість мати набагато кращі знання цих дивовижних тем, ніж ми маємо зараз. Ми повинні розуміти глибокі істини про Бога. Ангели бажають збагнути істини, відкриті людям, котрі в покорі серця досліджують Слово Боже і моляться про більші ширину й довжину, висоту й глибину пізнання, яке може дати лише Він.НУХ 85.5

Оскільки ми наближаємося до кінця історії нашого світу, нам слід приділити особливу увагу вивченню пророцтв про останні дні. Остання книга Писань Нового Завіту сповнена Істини, котру нам необхідно зрозуміти. Сатана засліпив розум багатьох людей, так що вони раді знайти будь- який привід, аби не вивчати книгу Об'явлення. Але Христос через свого слугу Івана сповістив у цій книзі, що буде в останні дні, і Він говорить: “Блаженний той, хто читає, і ті, що слухають слова пророцтва та дотримуються написаного в ньому” (Об'явл.1:3).НУХ 86.1

“Вічне життя є те, — сказав Христос, — щоб знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, — Ісуса Христа” (Івана 17:3). Чому ж ми не усвідомлюємо цінності цього знання? Чому ж ці славні істини не палають у наших серцях, не звучать на наших устах, чому не охоплюють усе наше єство?НУХ 86.2

Даючи нам Своє Слово, Бог зробив нас володарями кожної суттєвої для нашого спасіння істини. Тисячі черпають воду із цього джерела життя, однак його запаси не зменшуються. Тисячі уявляють перед собою Господа і, споглядаючи Його славу, перетворюються в той самий образ. Вони палають духом, коли говорять про Його характер, розповідаючи, Ким Христос є для них і ким вони є для Христа. Але ці щирі дослідники не вичерпали цих величних святих тем. Нові тисячі шукачів Істини можуть приєднатися до дослідження таємниць Спасіння. Коли вони будуть роздумувати про життя Христа і характер Його місії, промені небесного світла все яскравіше сяятимуть для них при кожній спробі знайти істину. Кожний новий пошук відкриє щось глибше й цікавіше, ніж попередні. Ця наука невичерпна. Вивчення теми втілення Христа, Його викупної жертви та посередницького служіння займатиме розум старанного учня аж поки триватиме час; і, дивлячись у небо з його нескінченністю років, він вигукне: “Велика це таємниця благочестя!”НУХ 86.3

У вічності довідаємося про те, що могло б відкритися для нашого розуміння тут, на Землі, якби ми прийняли послане нам світло. Упродовж нескінченних віків серця, розуми й уста викуплених будуть сповнені темою Викуплення. Вони зрозуміють істини, котрі Христос прагнув відкрити Своїм учням, але їм бракувало віри осягнути їх. Від віку до віку відкриватиметься нове бачення досконалості і слави Христа. Протягом нескінченних часів вірний Господар буде виносити зі Своєї скарбниці нове і старе.НУХ 87.1