26 січня. Спокуса в пустелі

“Тоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол Його випробовував” (Матв.4:1).ЩМП 31.1

Тому на початку Свого служіння Христос був спокушену ний у пустелі? Він був там не задля Себе, але заради нас, щоби боротися зі спокусами за нас... Він був випробуваний як представник мешканців Землі. Він особисто зустрівся з ворогом, аби перемогти того, хто заявляв, що є головою земних царств (Лист 159, 1903 р.).ЩМП 31.2

Сатана спокутував Його такими самими спокусами, якими спокутуються люди. Наш Заступник і наша Надія пройшов там, де спотикнувся й упав Адам. Поставало питання: виконуючи Божі Заповіді, чи не спіткнеться і не впаде Він, як Адам? Але Він знову й знову відбивав напади сатани словами: “Бо написано”, і диявол залишив поле битви переможеним. Христос викупив сумне падіння Адама, підкріпивши характер досконалою покорою і залишивши приклад для людської сім'ї. Якби Він не встояв хоча б в одному пункті Божого Закону, то не зміг би стати досконалою, жертвою, бо й Адам не встояв лише в одному.ЩМП 31.3

Наш Спаситель витримав усі спокуси і таким чином дав людині можливість перемогти. Вже самої думки достатньо, аби щоденно наповнювати наші серця вдячністю. Як Ісус був прийнятий, будучи нашим Замісником і Заставою, так і кожний з нас буде прийнятий, якщо витримає випробування. Він прийняв на Себе нашу природу, аби пройти випробування, з якими стикається людина, тому Він — наш Посередник і Заступник перед Отцем (Рев'ю енд Геральд, 10 червня 1890 р.).ЩМП 31.4

Ті, хто бажає перемогти, повинні докласти для цього всіх зусиль. Вони повинні в агонії на колінах кликати до Бога про допомогу... Людина може отримати силу протистояти злу — ту силу, яку не зможуть подолати ні земля, ні пекло, ні смерть; силу, яка зробить її переможцем у Христі. Боже і людське може поєднуватися в Ньому (Біблійний коментар, т. 5, c. [1082]).ЩМП 31.5