16 листопада. День відплати

“Бо тому, хто має, дано буде, і матиме ще більше; а в того, який не має, то й те, що має, забране буде в нього” (Матв.25:29).ЩМП 335.1

Якщо ми використовуємо за призначенням дані нам Богом таланти, то в результаті Бог доручить нам нові. “Бо тому, хто має, дано буде”. Однак якщо людина не приймає і не використовує дані Небом дари, якщо вони розчиняються в світській суєті й егоїзмі, то вона втрачає благословення, адже її образ дій не прославляє Небесного Бога як Джерело всіх цих дорогоцінних дарувань. Це ганьбить Його, і тому Він перестає посилати нам Свою підтримку. Щоб зростати в пізнанні нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, нам необхідно докладати всі свої людські зусилля, всі свої фізичні і розумові здібності (Рев'ю енд Геральд, 12 квітня 1887 р.).ЩМП 335.2

Тому, хто приховує свої таланти, не використовуючи і не удосконалюючи їх, і, в результаті, втрачаючи їх, не слід розраховувати, що вігі зможе уникнути відповідальності за це. Бог робить нас відповідальними за даровані нам можливості, які ми могли би використовувати, якби взяли на себе ярмо Христа і понесли Його тягар, день за днем осягаючи Його лагідність і покору. Невикористані таланти і недбалість тільки збільшують і посилюють нашу відповідальність перед Богом, подібно до відсотків, які невпинно зростають.ЩМП 335.3

У зв'язку з цим кожному християнинові необхідно замислитися над тим, що день, в який ми за все дамо звіт перед Богом, уже майже наступив, і ми щодня обираємо, якою буде наша вічна доля. Бог досліджує життя кожного, вимагаючи звіт за довірені Ним таланти. Наближається священний судний день, коли обличчя багатьох збліднуть, день, в який багато хто почує слова: “Ти зважений на вазі, і знайдений легеньким”! Як жахливо в той великий день, коли розкриється Пам'ятна книга, і всі наші вчинки відкриються, виявитися “легеньким”. Від рішення, яке буде прийняте того дня, залежатиме вічна доля кожної душі. Того дня ми відчуємо або велику радість, або невимовне горе і смуток. О, як Ісус хотів би винагородити кожного істинного працівника! Він із вдячністю прийме й оцінить кожне наше зусилля, присвячене Йому, кожне вірно виконане нами завдання. Саме тоді Він скаже Свої слова благословення і схвалення: “Гаразд, рабе добрий і вірний” (Рукопис 13, 1895 р.).ЩМП 335.4