29 червня. Являйте подобу Христа

“І буде роботою істини — мир, а працею правди — спокійність й безпека навіки” (Ісаї 32:17).ВНО 188.1

Якщо послідовники Христа прислухаються до запрошення прийти до Нього, Він буде для Свого народу всім. Він стане для них життям і фортецею, міццю і силою, мудрістю і святістю. Бог закликає нас жити життям Христа і явити це життя світові.ВНО 188.2

Ми можемо, так, ми можемо явити подобу нашого Божественного Господа. Можемо пізнати науку духовного життя. Можемо прославити нашого Творця. Однак чи робимо ми це? О, який чудовий приклад міститься для нас у житті, прожитому Христом на цій Землі! Він показав нам, що ми можемо здійснити у співпраці з Божеством. Ми повинні шукати єднання, про яке Господь сказав: “Перебувайте в Мені, а Я — у вас” (Івана 15:4). Цей союз глибший, сильніший, надійніший за будь-який інший союз. Від Нього походить кожне добро. Люди, котрі таким чином з'єднані зі Спасителем, перебувають під Його керівництвом та проваджені Його любов'ю, щоб страждати зі страждальцями, радіти з радісними, глибоко співчувати немічним, засмученим, згорьованим^{44Рев'ю енд Геральд, 24 листопада 1904 р.}.ВНО 188.3

Де б я не була, усюди переконую людей незмінно звеличувати Христа. Він учора, сьогодні й навіки Той Самий, завжди прагне принести нам добро, завжди підбадьорює нас і керує нами, крок за кроком провадить уперед. Сьогодні Він для нас — вірний Первосвященик, Який співчуває нашим немочам, таким же Він залишиться завтра й навіки. Він — наш Вождь, Порадник, Учитель, Друг, Котрий завжди дарує нам Свої благословення у відповідь на нашу віру. Він запрошує нас перебувати з Ним. Якщо ми це зробимо, якщо споруджуватимемо свій дім із Ним, зникнуть усі розбіжності, суперечки, будь-яка роздратованість...ВНО 188.4

Я знаю: якщо попрошу Господа бути моїм Помічником, Він не відмовить мені, бо єдине моє бажання — виконувати Його волю і прославляти Його ім'я. Я немічна, але, цілковито поклавшись на Нього, здобуваю силу. Складаючи свій тягар до ніг Носія тягарів, я отримую потіху, силу й надію. Моє бажання — заспокоїтися біля Його ніг. Коли я міцно тримаюся за Його руку, мені не страшний шлях, бо Він провадить мене. Живий Бог буде радістю й підбадьоренням для моєї душі^{45Там само, 6 жовтня 1904 р.}.ВНО 188.5