29 квітня. Почуття — не критерій

“Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв” (Євр. 10:23).ВНО 125.1

Релігія Христа — це не релігія тільки одних емоцій. Не можна покладатися на свої почуття як свідчення Божого благовоління, адже почуття мінливі. Ви повинні утвердитися на обітницях Божого Слова... і навчитися жити вірою^{50Там само, 5 травня 1891 р.}.ВНО 125.2

Як тільки людина починає занурюватися у власні почуття, вона опиняється на небезпечній дорозі. Коли вона почуває себе щасливою й радісною, тоді сповнена віри та приємних емоцій. Однак ось настає зміна. Виникають обставини, що викликають смуток і занепокоєння; тоді душа цілком природно починає сумніватися, чи перебуває з нею Господь.ВНО 125.3

Отже, емоції не повинні стати критерієм духовного стану, незалежно чи будуть вони приємними, чи пригніченими. Боже Слово — ось мірило нашого істинного стану перед Ним. Багато кого це заганяє в глухий кут...ВНО 125.4

Якщо ви визнаєте свої гріхи, вони обов'язково будуть прощені, оскільки обітниця незаперечна. “Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності” (1 Івана 1:9). Навіщо ж вам ганьбити Бога сумнівами щодо Його вибачливої любові? Визнавши власні гріхи, вірте, що Боже Слово виконається, що вірний Той, Хто обіцяв. Вірити, що Бог виконає Своє Слово і простить ваші гріхи, — такий же ваш обов'язок, як і визнати гріхи. Ви повинні явити вашу віру в Бога, Котрий зробить саме так, як сказав, — простить усі ваші переступи...ВНО 125.5

О, як багато людей прямують життям, нарікаючи, согрішаючи й каючись, однак завжди в темряві засудження! Вони не довіряють Слову Господа. Вони не вірять, що Він виконає обіцяне... Сумнівами ви раните серце Христа, тоді як Він явив стільки доказів Своєї любові, віддавши Своє життя задля нашого спасіння, щоб ми не загинули, але мали вічне життя^{51Лист 10, 1893 р.}.ВНО 125.6

Ми маємо вірити; ми повинні привчати нашу душу беззастережно довіряти Божому Слову^{52Лист 30, 1893 р.}.ВНО 125.7