17 березня. Таємниця духовної сили

“Ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати — і не потомляться, будуть ходити — і не помучаться!” (Ісаї 40:31).ВНО 81.1

Щоб ваші зусилля досягли успіху, необхідно багато молитися. Молитва дає силу. Молитвою герої віри “перемогли царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев'ячі пащі, згасили силу вогню... обернули до втечі полки чужинців” (Євр. 11:33, 34).ВНО 81.2

Ісус жив, перебуваючи в залежності від Бога та спілкуванні з Ним. У потаємних місцях Всевишнього, під тінню Всемогутнього люди час від часу перетворюються, певний час перебувають з Богом і в результаті здійснюють благородні вчинки. Однак незабаром їхня віра слабшає, спілкування з Богом переривається і справа всього їхнього життя занедбується. Ісус же був твердий у вірі, підкріплювався постійним спілкуванням з Отцем, а Його служіння для Неба й Землі було бездоганним і непохитним.ВНО 81.3

Християнські служителі ніколи не досягнуть найвищого успіху, доки не усвідомлять таємниці сили. Вони повинні приділяти час для роздумів, молитви, прохань до Бога про відновлення фізичних, розумових і духовних сил. Вони мають потребу в піднесеному впливі Святого Духа. Відчувши його, отримують прилив свіжих життєвих сил. Змучене тіло і втомлений розум будуть підкріплені, обтяжене серце знайде спокій^{30Лист 1, 1904 р.}.ВНО 81.4

Молитва — це дихання душі. Це таємниця духовної сили. Її не замінити жодними іншими засобами, вона зберігає здоров'я душі. Молитва з'єднує серце прямо із Джерелом життя, укріпляючи “м'язи й сухожилля” релігійного досвіду^{31Служителі Євангелія, c. [254, 255]}.ВНО 81.5

Як сімейна, так і публічна молитви мають право на існування; однак саме таємне спілкування з Богом підтримує життя душі. Перебуваючи на горі з Богом, Мойсей бачив зразок тієї будівлі, якій належало стати місцем перебування Божої слави. Саме на горі з Богом — у потаємному місці зустрічі — нам слід споглядати Його славний ідеал для людства. Це дає нам можливість так сформувати свій характер, щоб для нас виконалася обітниця: “Оселюся в них і ходитиму з ними, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом!” (2Кор. 6:16)^{32Там само, c. [254]}.ВНО 81.6