3 березня. Нове життя

“Істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться від води і Духа, не може ввійти в Царство Боже. Вам треба народитися згори” (Йоан 3:5,7).ДПХ 168.1

Хто виконанням Закону хоче осягнути небо, намагається зробити неможливе. Той, хто дотримується законницької релігії, дбає лише про зовнішнє благочестя і не почуватиметься в безпеці. Життя християнина — це не просто зміна або поліпшення колишнього старого життя, — це перетворення його природи. Жити новим життям неможливо, не умертвивши власного “я” і гріховних помислів. Така переміна може відбутися тільки під впливом Святого Духа.ДПХ 168.2

Інколи людина не може пригадати точної години, місця чи обставин свого навернення, але ж воно відбулося! Христос постійно впливає на серце людини, але ця дія так само невидима, як вітер. З часом людина відчує вплив, джерело якого може й не усвідомлювати, але цей вплив спрямовує її до Христа. Приходить час, коли заклик Духа стає добре видимим і душа з радістю підкоряється Христові. Дехто називає такий момент раптовим наверненням, але насправді — це результат тривалої, послідовної, наполегливої роботи Божого Духа.ДПХ 168.3

Хоча вітер неможливо побачити, результати його дії видимі й відчутні. Так само і робота Духа над серцем унаочнюється в кожному вчинку того, хто відчув на собі рятівну силу. Коли Божий Дух проймає серце, Він перетворює життя. Зникають гріховні помисли, і людина вже не чинить зло; там, де царювали гнів, заздрість і розбрат, тепер панують любов, покора і спокій. Смуток змінюється на радість, обличчя людини просвітлюється, відбиваючи небесні промені. Ніхто не відчуває дотику тієї руки, яка знімає ярмо, ніхто не бачить сяйва небесних брам. Благословення зливаються у тому разі, якщо душа з вірою кориться Богові. Тоді за подобою Божою невидима для людського ока сила творить нове єство.ДПХ 168.4

Обмежений людський розум неспроможний осягнути роботу спасіння. Ця таємниця перевершує можливості людського пізнання. Але той, хто переходить від смерті до життя, розуміє, що ця робота здійснюється Богом. Сьогодні на землі можемо зауважити початок відкуплення на особистому досвіді, а його наслідки простягаються у вічність (Христос — надія світу, c. [172-173]).ДПХ 168.5