14 вересня. Жадібність і зажерливість провадять до загибелі

“Знову й знову запевняю вас, що один із вас зрадить Мене!” (Йоан.13:21).ХП 272.1

Учні вдивлялися в обличчя один одного, запитуючи: “Чи не я, Господи?” До цього часу Юда сидів мовчки, немовби ні до чого не мав діла. Але тепер своєю мовчанкою він привернув до себе погляди всіх присутніх. Щоб якимось чином уникнути допитливих поглядів учнів, Юда зібрався з духом і так само запитав: “Чи не я, Господи?” Ісус урочисто відповів: “Ти сказав”...ХП 272.2

Навіть ще тепер Юда міг визнати свою провину, ще залишалася можливість звільнитися від сатанинських чар. Христос був поруч, готовий йому допомогти. Однак гордість і спокуса ворога були настільки сильними, що Юді не вистачило сили вирватися з його тенет. Замість того щоби покластися на милість співчутливого Спасителя, він твердо вирішив чинити опір...ХП 272.3

Історія Юди змальовує сумний кінець життя, яке за інших умов Бог міг би вшанувати... Юда сам випросив собі місце в колі учнів. З великою запопадливістю й удаваною щирістю він заявив: “Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов”...ХП 272.4

Учні дуже хотіли, щоб Юда став одним із них. Він був показною людиною, виділявся проникливістю й організаторськими здібностями, тому учні рекомендували його Ісусові як того, хто міг надати значну допомогу в Його діяльності.ХП 272.5

Обличчя Юди також не було відразливим. Він був розумний і проникливий, проте в рисах його обличчя не зауважувалося тієї ніжності та співчуття, які характерні для справді наверненої людини... Слугуючи іншим, Юда міг би розвинути в собі безкорисливий дух. Однак хоч Юда щодня вислуховував уроки Христа і був свідком Його безкорисливого життя, він потурав розвитку в собі зажерливості...ХП 272.6

Христос читав його серце й у Своїх бесідах часто говорив про принципи доброчинності, які викорінюють зажерливість. Він відкривав Юді мерзенну суть жадібності; цей учень не раз усвідомлював, що Вчитель говорить саме про його характер, вказує на його гріх. Але він не бажав визнати свого гріха і не залишив неправди. Юда мав власний погляд на речі і, замість того, щоб чинити опір спокусі, продовжував практикуватись у шахрайстві...ХП 272.7

Хоч Ісус знав Юду від самого початку, Він обмив його ноги, і зрадник отримав високу честь разом із Христом приймати святі дари... Йому був запропонований хліб життя і вода спасіння. Юда отримав важливий урок Спасителя, однак знехтував ним^{1Рукопис 106, 1903 р.}.ХП 272.8