7 грудня. Незмінний послух Ноя

“Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив” (Бут. 6:9).ВУС 358.1

Якою простою, подібно до віри дитини, була віра Ноя серед загального невір'я... Його віра досягла досконалості в його діях. Він був для світу прикладом безумовної віри в те, що сказав Бог. Підкоряючись Божим указівкам, він почав будувати ковчег — величезне судно на суші. З усіх боків до нього стікалися натовпи людей, щоб поглянути на це дивне видовище й послухати щирі запальні промови цієї незвичайної людини, яка, схоже, вірила в кожне своє сказане слово... Говорив Ной владно, бо це був Божий голос, який звертався до людей устами Його слуги. Деякі були глибоко викриті та прислухалися до слів застереження, проте багато було таких, які потішалися й висміювали вістку попередження та застереження із закликом до покаяння, так що вони перейнялися тим же духом, не приймаючи милостивого запрошення, і невдовзі опинилися серед найзухваліших насмішників. Адже немає більш нерозважливих і більш загрузлих у гріху людей, ніж ті, які колись мали світло, усвідомили свою гріховність, але стали проти Божого Духа. Серед загального презирства та глузувань, нечестя й непослуху, обсипаний з усіх боків насмішками, Ной вирізнявся своєю святою непорочністю та незмінним послухом... Він був у світі, але не від світу. Через свою непохитну вірність Божим словам Ной став предметом презирства та глузувань...ВУС 358.2

Поки голос Божий через Ноя попереджував і застерігав, засуджуючи гріх і зло, сатана не дрімав, а збирався із силами... Ной був випробуваний і схвалений. Йому довелося зіткнутися з протидією великих світу цього, філософів і так званих учених мужів, які намагалися показати йому, що його вістка не може бути правдивою, проте його голос не замовкав; протягом ста двадцяти років з усією серйозністю продовжували звучати слова застереження, підкріплені його енергійною роботою над ковчегом... Божий Дух боровся з людьми, спонукуючи їх прийняти й повірити в істину, але вони слухали настанови сатани; їхні нечестиві серця більше схилялися до вигадок батька неправди, аніж до благань нескінченної любові. Вони виявляли байдужість і презирство до урочистих Божих застережень, поводячись точно так само, як і до того, коли було дане застереження...ВУС 358.3

Христос говорить нам, що в дні перед Його з'явленням на хмарах небесних відбуватиметься те ж саме, що й за днів Ноя (Ознаки часу, 20 грудня 1877 р.).ВУС 358.4