20 грудня. Пізній дощ

“Просіть від Господа дощу часу весняного пізнього дощу, — Господь чинить блискавки, і зливний дощ посилає їм, кожному траву на полі” (Зах. 10:1).ВУС 371.1

На сході ранній дощ випадає під час сівби. Він необхідний для проростання насіння. Завдяки цій життєдайній зливі пробиваються ніжні паростки. Пізній дощ, який випадає перед закінченням сезону, сприяє дозріванню зерна та готує його до жнив. Господь використовує ці природні явища як символ роботи Святого Духа. Як роса і дощ даються передусім для проростання насіння, а потім і для дозрівання врожаю, так і Святий Дух дається для просування від однієї стадії до іншої в процесі духовного зростання. Дозрівання зерна символізує собою завершення роботи Божої благодаті в душі...ВУС 371.2

Пізній дощ, завдяки якому дозріває земний урожай, символізує духовну благодать, яка готує Церкву до Приходу Сина Людського. Але якби не було раннього дощу, не було б і життя, із землі не з'явилася б зелена трава. Якби ранні зливи не зробили своєї справи, пізній дощ не довів би насіння до досконалості...ВУС 371.3

Робота, розпочата Богом у людському серці, коли Він дав людині Своє світло та знання, повинна невпинно просуватися вперед. Усім нам необхідно усвідомити свої потреби. Серце має звільнитися від усякої скверни й очиститися для перебування в ньому Духа. Сповідуючи та залишаючи гріх, ревно молячись і присвячуючи себе Богові, перші учні готували себе до злиття Святого Духа в день П'ятидесятниці. Та ж сама робота, тільки ще більшою мірою, повинна здійснюватися й сьогодні...ВУС 371.4

Лише ті, хто живе в злагоді з відкритим їм світлом, отримають ще більше світло. Якщо ми щодня не працюватимемо над втіленням у життя дієвих християнських чеснот, то не розпізнаємо проявів Святого Духа в Пізньому дощі. Він може зійти на серця всіх людей довкола нас, але ми не розпізнаємо й не отримаємо Його.ВУС 371.5

На жодному етапі нашого досвіду ми не зможемо обійтися без тієї допомоги, яка була надана нам на самому початку нашого християнського буття. Благословення, отримані від Раннього дощу, будуть необхідні нам до самого кінця (Рев'ю енд Геральд, 2 березня 1897 р.).ВУС 371.6