У силі П'ятдесятниці

Юдеї були розсіяні майже серед усіх народів і розмовляли різними мовами. Вони прийшли до Єрусалима, подолавши великі відстані, і тимчасово поселилися там, аби залишитися на тодішніх релігійних святах та виконати всі їхні вимоги. Зібрані таким чином євреї розмовляли всіма відомими мовами. Така різноманітність мов була великою перешкодою для Божих слуг у їхній праці — сповістити вчення Христа аж до найвіддаленіших куточків Землі. Те, що Бог чудодійним чином задовольнив цю потребу апостолів, стало для людей найкращим підтвердженням свідчення послідовників Христа. Святий Дух здійснив для них те, чого вони самі не досягли б за все життя: вони не змогли б усюди поширити Євангельську істину мовою тих народів, для котрих працювали. Цей надприродній дар був найсильнішим доказом, який вони могли представити світові, що їхнє доручення носило на собі печатку Неба.ІВ 208.3

“А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, що під небом. Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, як почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою. Вони в нестямі дивувалися і говорили одне до одного: Хіба всі ці, що говорять, не галилеяни? Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?”ІВ 209.1

Вістка про цей чудовий прояв поширилася по всьому Єрусалиму та його околицях, сильно розлютивши священиків і начальників, однак вони не відважилися дати волю своїй злобі, боячись накликати на себе ненависть народу. Вони віддали Господа на смерть, а тепер, ось, Його слуги, неосвічені мужі з Галилеї, підтверджували чудове виконання пророцтва, навчаючи Ісусової науки всіма існуючими на той час мовами. Вони говорили із силою, що супроводжувала чудесні діла Спасителя, розкриваючи перед своїми слухачами План спасіння в милості й жертві Сина Божого. Їхні слова переконували і навертали тисячі слухачів. Їхній розум звільнявся від прищеплених священиками традицій та забобонів, і вони приймали чисте вчення Слова Божого.ІВ 209.2