Роки вигнання Якова
Ревека гірко каялася в тому, що дала Якову недобру пораду, оскільки остання стала причиною їхньої вічної розлуки. Він змушений був утекти від гніву Ісава, аби врятувати своє життя, і мати вже ніколи не побачила його лиця. Ісак прожив багато років після того, як поблагословив Якова; дії Ісава та Якова переконали його в тому, що благословення по праву належало Якову.ІВ 72.1
Яків не був щасливий у шлюбі, хоч його дружини були сестрами. Він уклав шлюбну угоду з Лаваном щодо його доньки Рахілі, яку кохав. Після того як він прослужив сім років за Рахіль, Лаван обманув його, віддавши йому Лію. Коли Яків побачив, що його ошукали і Лія брала в цьому участь, він не зміг любити її. Лаван хотів затримати в себе такого вірного слугу, як Яків, на довший час, тому й обманув його, давши Лію замість Рахілі. Яків докорив Лаванові за те, що він так посміявся з його почуттів, давши йому Лію, яку він не любив. Лаван благав Якова не проганяти Лію, бо це вважалося великою ганьбою не тільки для дружини, а й для всієї сім'ї. Яків опинився в надзвичайно скрутному становищі, проте вирішив залишити Лію і також одружитися з її сестрою. Лію він любив значно менше, ніж Рахіль.ІВ 72.2
У своїх стосунках з Яковом Лаван поводився егоїстично. Він думав тільки про те, як здобути найбільшу користь для себе із сумлінної праці Якова. А Яків уже давно залишив би хитрого Лавана, якби не страх перед зустріччю з Ісавом. Він чув скарги Лаванових синів, які говорили: “Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь... І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора”.ІВ 72.3
Яків зажурився. Він не знав, що робити. Він виклав свою справу перед Богом, прохаючи в Нього керівництва. Господь милостиво відповів на його гірку молитву. “І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою. І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї, та й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною. А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові. І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле”. Яків розповів їм сон, посланий йому від Бога, щоб він залишив Лавана та пішов до своєї рідні. Рахіль і Лія висловили незадоволення вчинками свого батька. Коли Яків перелічив усі кривди, котрі він їм заподіяв, запропонувавши залишити Лавана, Рахіль і Лія відповіли Якову: “Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька? Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді пожер наше срібло. Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі”.ІВ 73.1