7 травня. Покірна наполеглива молитва

Ілля був людиною з подібними до нас нахилами, та помолився молитвою, аби не було дощу, і дощу не було на землі три роки й шість місяців. І він помолився знову, — і небо дало дощ, а земля зростила свій урожай (Якова 5:17, 18).ННП 152.2

У житті Іллі містяться важливі уроки. Коли він молився на горі Кармел про дощ, його віра була випробувана, але він наполегливо звертався до Бога зі своїм проханням.^{142 BC 1034}ННП 152.3

Поки Ілля молився, слуга спостерігав. Шість разів він повертався, повідомляючи: нічого — ні хмаринки, жодної ознаки дощу. Але пророк не вдавався в тугу. Він продовжував аналізувати своє життя, щоб зрозуміти, де не зумів прославити Бога... Досліджуючи власне серце, він дедалі більше меншав — як у своїх очах, так і в очах Божих. Іллі здавалося, що він — ніщо, а Бог — усе, і коли він досягнув такого моменту, що зрікся власного “я” та вхопився за Спасителя як свою єдину силу і праведність, тоді надійшла відповідь. З'явився слуга і сказав: “Ось мала хмара, немов долоня людська, підіймається з моря” (1 Цар. 18:44).^{152 BC 1035}ННП 152.4

У нас є Бог, вухо Котрого відкрите для наших прохань, і якщо ми довіримося Його Слову, Він ушанує нашу віру. Господь бажає, щоб усі наші інтереси перепліталися з Його інтересами, тоді Він зможе спокійно нас благословити, бо, отримавши благословення, ми не привласнимо славу собі, а віддамо всю хвалу Богові. Бог не завжди відповідає на наші молитви відразу ж, коли ми до Нього покличемо. Адже якби Він це зробив, ми почали б сприймати як належне те, що в нас є право на всі благословення й милості, якими Він нас наділяє. Замість того щоб досліджувати свої серця і побачити, чи не плекаємо якогось зла, чи не потураємо якомусь гріхові, ми зробилися б безтурботними, так і не усвідомивши нашу залежність від Нього...ННП 153.1

Ілля впокорював себе доти, доки не досягнув стану, у якому вже не міг привласнити славу собі. Господь чує наші молитви, коли ми перебуваємо в такому ж стані, оскільки тоді ми віддамо хвалу Йому... Тільки Бог гідний слави.^{162 BC 1034}ННП 153.2