29 листопада. Бачачи Невидимого

Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона... Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, бо стояв непохитно, як той, що бачить Невидимого (Євр. 11:24—27).ННП 393.4

Мойсей... жив, як той, що бачить Невидимого, і тому наругу Христа вважав за більше багатство, ніж скарби Єгипту. Якби люди жили подібно до Мойсея, їхні обличчя світилися б Божою славою, бо вони, спостерігаючи на власні очі вічну славу та дивлячись на неї, перетворювалися б на образ Христа.^{50ST Jan. 9, 1893}ННП 393.5

Наш розум перебуває на тому рівні, на котрому перебувають наші думки, і якщо ми думатимемо про земне, то в нашому розумі не закарбується небесне. Ми отримали б багато благословень, якби роздумували про милість, доброту та любов Бога, однак зазнаємо великої шкоди, думаючи про земне і тлінне. Ми дозволяємо різного роду турботам, негараздам і смутку приковувати нашу увагу до землі та робимо з мухи слона... Не можна допускати, щоб наші думки були цілком і повністю поглинуті земним. Нам потрібно привчати, дисциплінувати й виховувати розум, щоб ми могли думати в небесному руслі, роздумувати про невидиме й вічне, доступне тільки для духовного зору. Тільки бачачи Невидимого, ми зможемо здобути силу розуму та бадьорість духу...ННП 394.1

Куди б не закликало нас Боже провидіння, ми можемо бути впевнені, що Бог буде нашим Помічником. Ми не повинні бути іграшкою обставин, ми маємо стояти вище обставин... У труднощах, коли стається те, що нам не подобається, що випробовує наше терпіння та віру, нам не слід впадати у відчай, але ми повинні міцніше вхопитися за Бога та довести: наші прихильності зосереджені не на земному, а на горішньому і ми дивимося на Ісуса, Проводиря і Вершителя нашої віри. Ісус повинен стати початком і кінцем, першим і останнім. Він повинен стати нашою силою за всякого часу випробування.^51Ibid.ННП 394.2