Нам нерідко здається, що люди, котрі служать Богові, більше зазнають випробувань, ніж невіруючі, і що їхній шлях важкий... Проте чи настільки вже безжурним є грішник у своїх світських задоволеннях і радощах? Звичайно, ні. Бувають часи, коли його охоплює велика тривога. Він боїться Бога, але не любить Його.ННП 9.2

Чи нечестиві вільні від розчарувань, труднощів, земних втрат, бідності та нещасть? Багато хто з них страждає від тривалих хвороб, проте вони не мають сильного, могутнього Бога, на Якого могли б покластися, не мають зміцнювальної вишньої благодаті, яка могла б підтримати їх у їхній немочі. Вони покладаються на власні сили. Вони не отримують розради, дивлячись у майбутнє, їх мучить та лякає невизначеність, тому вони закривають свої очі на смертному одрі, так і не знайшовши миру в надії на ранок воскресіння, адже їм невідоме радісне сподівання на частку в першому воскресінні...ННП 9.3

Християнин також зазнає хвороб, розчарувань, бідності, зневаги й нещасть. Та, незважаючи на це, він любить Бога, обирає чинити Його волю й ніщо не цінує так високо, як Його схвалення. Серед бурхливих випробувань і життєвих перипетій він усвідомлює, що є Той, Хто все це знає, Хто прихилить Своє вухо до зойку засмучених і знеможених, Хто здатний поспівчувати будь-якій скорботі й угамувати гострий біль кожного серця...ННП 9.4

Серед усіх своїх нещасть християнин має потужну розраду. І якщо Бог допускає в його житті страждання від тривалої болісної хвороби, перш ніж закриються його очі в смертному сні, він здатний пережити все це в бадьорому дусі... Він передчуває майбутнє з небесним вдоволенням. Короткий відпочинок у могилі — і потім Життєдавець розірве кайдани смерті, звільнить полоненого й підійме його з пороху безсмертним, щоб йому більше не зазнавати ні болю, ні смутку, ні смерті. Яка ж прекрасна надія християнина! Нехай ця надія християнина буде й моєю. Нехай вона буде і вашою.^{5Letter 18, 1859}ННП 9.5

2 січня. Який з двох шляхів?

4 січня. Зміцнювальні благословення