Нам, християнам, зовсім не обов'язково ходити із засмученими обличчями, важко зітхаючи, немов у нас немає ані Спасителя, ані надії. Цим ми не прославимо Бога. Він бажає, щоб ми зберігали бадьорість духу. Він хоче, щоб ми були сповнені хвали для Його Імені. Він бажає, щоб наші обличчя були ясними і в серцях жила радість. Ми володіємо надією, вищою за всі задоволення, які може дати світ, і це має бути помітно.ННП 169.3

Чому ж наша радість не може бути досконалою — повною, без будь-якої нестачі? Ми маємо запевнення в тому, що Ісус — паш Спаситель і що ми можемо вільно брати від Нього. Ми можемо рясно черпати з багатого запасу, яким Він забезпечив нас у Своєму Слові. Ми можемо покластися на Його Слово, вірити в Нього, знаючи, що Він дасть нам благодать і силу, щоб ми виконали те, що Він нам велить... Ми можемо постійно шукати радість у Його присутності. Нам не потрібно весь час стояти на колінах у молитві, натомість ми можемо постійно просити про Його благодать, навіть коли йдемо вулицею або займаємося своїми звичайними повсякденними справами. Ми можемо постійно підноситися думками до Христа, і Він буде щедро обдаровувати нас Своєю благодаттю... .ННП 169.4

Радість Христа — це чиста, нічим не затьмарена радість. Це не дешева веселість, яка веде до марнослів'я або легковажної поведінки. Ні, ми повинні мати Його радість, а для Нього найбільшою радістю було бачити, як люди підкоряються істині... Благайте Бога, кажучи: “Я повністю здаюся. Я віддаю себе Тобі”. І будьте радісні. Слово Його перебуває у вас, очищаючи й облагороджуючи ваш характер. Бог не бажає, щоб Його діти ходили із засмученими, стурбованими обличчями. Він хоче, аби привабливість виразу Його обличчя відображалася в кожному з нас — учасникові Божественної природи, бо ми маємо силу, щоб уникнути розтління світу...ННП 170.1

Христос зазнав смерті, але ми не залишені сиротами... Ми можемо отримувати перемоги одну за одною і бути найщасливішими людьми на цій Землі.^{44MS 37, 1908}ННП 170.2

21 травня. Радійте g впевненості

23 травня. Дружба з Ісусом.