25 жовтня. Сім'я як маленька церква

Та Він йому не дозволив, але сказав йому: “Іди до свого дому, до своїх, і сповісти їм, що для тебе Господь зробив, як змилосердився над тобою!” (Марка 5:19).ННП 352.2

Налагоджуючи стосунки з Христом, оновлена людина всього лише повертається до запропонованих їй відносин з Богом. Вона є представником Христа... Її всюди оточують обов'язки перед ближніми і дальніми. Її найперший обов'язок — діти і найближчі родичі. Ніщо не може виправдати її нехтування внутрішнім колом заради більшого ззовні. У день останнього суду батьки та матері повинні будуть дати відповідь щодо своїх дітей. Батьків запитають, що вони робили та говорили заради забезпечення спасіння душ, відповідальність за появу на світ яких вони взяли на себе...ННП 352.3

Батьки й матері, чи дозволяєте ви своїм дітям рости в нечистоті та гріхах? Велике добро, що ви чините іншим людям, не анулює вашого обов'язку перед Богом — піклуватися про своїх дітей. На першому місці має бути духовне благополуччя вашої родини. Приводьте їх із собою до Голгофського хреста, працюючи для них як ті, що зобов'язані дати звіт.ННП 352.4

Батьки повинні прагнути до співпраці зі своїми дітьми. Саме таким чином діти можуть стати співпрацівниками Бога. У деяких сім'ях є маленька церква. Їхні серця пов'язані взаємною любов'ю, і єдність, яка існує між членами сім'ї, — це найдієвіша проповідь про практичне благочестя.ННП 353.1

Коли батьки сумлінно виконують свій обов'язок у сім'ї, стримуючи, виправляючи, радячи, скеровуючи, батько як священик у домі, а мати — як домашній місіонер, вони виконують роботу, котру Бог вимагає від них. Сумлінно виконуючи свій сімейний обов'язок, вони намножують засоби та сили, щоб творити добро за межами їхнього дому. Вони стають краще підготовленими для служіння в Церкві. Розсудливо наставляючи своє мале стадо, пригортаючи своїх дітей до себе та до Бога, батьки й матері стають співпрацівниками Бога... Члени сім'ї стають членами царської небесної родини.^{53MS 56, 1899}ННП 353.2