23 червня. Будьте співчутливі, якщо бідність неминуча

“Убогість і ганьба в тих, хто відкидає повчання, а хто уважний до докорів, той буде прославлений” (Прип. 13:18).ЗПІ 225.2

У притчі пан викликає немилосрердного боржника до себе і “каже йому: Лукавий рабе, увесь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. Чи не слід і тобі було змилосердитися над твоїм співрабом, як я змилосердився над тобою? Розгнівавшись, його пан передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний, — сказав Ісус, — чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму його переступів”. Хто відмовляється прощати, той руйнує свою власну надію на прощення.ЗПІ 225.3

Проте не слід неправильно застосовувати вчення цієї притчі. Дароване Богом прощення жодним чином не применшує нашого обов'язку коритися Йому. Так само і дух прощення, виявлений нами до ближніх, не применшує вимог щодо їхніх боргових зобов'язань. У молитві, котрої Христос навчив Своїх учнів, Він сказав: “Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим” (Матв. 6:12). Цим Він не хотів сказати: аби наші гріхи були прощені, ми не повинні вимагати від наших боржників те, що належить нам по праву. Якщо вони не спроможні розрахуватися, можливо, навіть унаслідок не зовсім мудрого управління, їх не потрібно кидати до в'язниці, утискати або грубо з ними поводитися; але притча не навчає нас заохочувати неробство. Слово Боже каже: якщо людина не хоче працювати, то нехай і не їсть (2 Сол. 3:10). Господь не вимагає, аби хтось своєю тяжкою працею утримував ледарів. Багато людей марнують час, не докладаючи достатніх зусиль у роботі, що призводить до бідності та нестатків. Якщо вони не виправляють цих вад, а лише потуратимуть їм, то всяка допомога їм подібна до складання цінностей у дірявий мішок. Проте буває неминуча бідність, і в таких випадках ми повинні виявити ніжність і співчуття до нещасних. Ми повинні ставитися до інших так, як хотіли б, щоб у подібних обставинах ставилися до нас (Наочні уроки Христа, c. [247, 248]).ЗПІ 225.4