24 січня. Що означає молитися в ім'я Христа

“І що тільки попросите в Моє Ім'я, те й зроблю, щоби прославився Отець у Сині. Коли Мене про щось попросите в Моє Ім'я, — Я те зроблю” (Івана 14:13, 14).ЗПІ 35.1

Господь відчуває розчарування, коли Його народ низько оцінює себе. Він бажає, щоб Його вибрана спадщина цінувала себе настільки, настільки цінує її Він. Вони потрібні Богові, інакше Він не послав би Свого Сина викупити їх за таку дорогу ціну. У Нього є для них доручення, і Йому приємно, коли вони звертаються до Нього з найвищими запитами, аби прославити Його Ім'я. Вони можуть на багато розраховувати, якщо мають віру в Його обітниці.ЗПІ 35.2

Молитва в Ім'я Христа має багатозначний зміст. Це означає, що ми повинні прийняти Його характер, виявляти Його дух і чинити Його діла. Ця обітниця Спасителя дана на певній умові. “Якщо любите Мене, ви будете дотримуватися Моїх заповідей”, — каже Він. Господь спасає людей, але не в гріху, а від гріха, і ті, хто любить Його, виявлятимуть свою любов у послусі.ЗПІ 35.3

Будь-який справжній послух походить із серця. Це праця душі разом із Христом. Якщо ми дозволимо Йому, Він настільки ототожнить Себе з нашими думками й метою, приведе наше серце і розум у таку відповідність із Його волею, що послух Йому стане здійсненням наших власних спонукань. Наша воля, облагороджена й освячена, знаходитиме найвище задоволення в служінні Йому. Коли ми пізнаємо Бога тією мірою, якою маємо перевагу пізнати Його, наше життя стане життям постійного послуху. Осягаючи характер Христа, спілкуючись із Богом, ми зненавидимо гріх...ЗПІ 35.4

Ми не можемо залежати від порад людей. Господь навчатиме нас нашого обов'язку так же охоче, як і будь-яку іншу людину. Якщо ми прийдемо до Нього з вірою, Він відкриє Свої таємниці нам особисто. Наші серця запалають, коли Він наблизиться до нас для спілкування, як наблизився до Еноха. Люди, котрі вирішать не робити нічого, що може засмутити Його, дізнаються, представивши Йому свою справу, що їм потрібно чинити далі. Вони отримають не тільки мудрість, а й силу. Вони будуть наділені силою для послуху, для служіння через обітницю Христа (Рев'ю енд Геральд, 14 липня 1910 р.).ЗПІ 36.1