20 серпня. Бог посилає випробування нам на добро

“Оце перетопив Я тебе, але не як те срібло, у горні недолі тебе дослідив” (Ісаї 48:10).ЗПІ 300.1

Горнило палає не для того, щоб знищити, а щоб очистити, облагородити, освятити. Якби не було випробувань, ми не відчували б так явно своєї потреби в Бозі та Його допомозі; ми сповнилися б пихи і самовдоволення. У випробуваннях, які зустрічаємо, ми повинні бачити свідчення того, що Господь незмінно пильнує над нами і бажає привернути нас до Себе. Лікаря потребує не здоровий, а хворий; таким же чином по допомогу до Бога звертаються ті, хто опинився під майже нестерпним гнітом важких обставин.ЗПІ 300.2

Факт, що на нашу долю випадають випробування, свідчить про те, що Господь бачить в нас дещо дуже цінне і бажає, аби ці якості розвивалися. Якби Він не бачив у нас нічого, що могло б послужити на славу Його Імені, Він не став би витрачати часу на наше очищення від непотрібних домішок. Він не став би докладати всіх зусиль, щоб звільнити нас від зайвих паростків. Христос не відправляє до горнила пусту породу. Він випробовує тільки цінну руду.ЗПІ 300.3

Коваль кладе в піч залізо і сталь, аби дізнатися, з яким металом він працює. Господь допускає, щоб Його вибрані опинилися в горнилі страждання, щоб побачити, який у них характер та чи можна сформувати їх і приготувати для Його служіння.ЗПІ 300.4

Можливо, на формування вашого характеру потрібно буде витратити чимало сил, щоб із грубого каміння ви перетворилися на огранований відполірований смарагд, гідний зайняти своє місце в Божому храмі. Не потрібно дивуватися, якщо різцем і молотком Бог почне зрізати гострі кути вашого характеру, поки не припасує вас під те місце, яке приготував для вас. Жодна людина не здатна здійснити цю роботу. Вона під силу тільки Богові. І будьте певні, Він не завдасть жодного зайвого удару. Та й кожен удар Він завдає з любов'ю задля вашого ж вічного щастя. Він знає всі ваші вади й немочі і працює для збудування, а не на загибель.ЗПІ 300.5

Коли на нас обрушуються, здавалося б, незрозумілі випробування, ми в жодному разі не повинні втрачати самовладання. Яку б несправедливість щодо нас не чинили, ми не можемо давати волю пристрастям. Потураючи жадобі помсти, ми заподіюємо шкоду самі собі. Ми підриваємо свою віру в Бога і засмучуємо Святого Духа. Поруч із нами стоїть свідок, небесний вісник, який підіймає за нас прапор проти ворога. Він захистить нас від зла яскравими променями Сонця Правди. Крізь цю огорожу сатані не проникнути. Він не зможе пробити цей щит зі святого світла (Ознаки часу, 18 серпня 1909 р.).ЗПІ 301.1