19 листопада. Поширюйте світло по всьому світу

“Бо проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов також жертовника, на якому написано: Невідомому Богові! Отже, я вам і проповідую Того, Кого, не знаючи, ви побожно шануєте” (Дії 17:23).ЗПІ 421.2

Ісус навчав Своїх послідовників, що вони мають обов'язок як перед юдеями, так і греками, як перед мудрими, так і немудрими; Він допоміг їм зрозуміти, що Небо не схвалює расові, кастові та інші розмежування між людьми, тому такі відмінності жодним чином не повинні позначатися на справі поширення Євангелія. Учні Христа не повинні були робити різниці між одноплемінниками та їхніми ворогами; вони мали бачити в кожній людині ближнього, який потребує допомоги, а світ вважати полем, на якому належить попрацювати задля спасіння загиблих.ЗПІ 421.3

Ісус доручив кожному свою працю, вихопив людей з вузького кола, в яке їх помістив егоїзм, знищивши межі й усі штучні перепони, які розділяли людське суспільство. Він не ставить Своїм послідовникам меж у їхньому місіонерському запалі, натомість наказує їм іти в найвіддаленіші куточки Землі...ЗПІ 422.1

Наше поле діяльності — велика спільнота людей, котрі перебувають у темряві омани, страждають у пітьмі та кличуть до Того, Кого не знають. Їм необхідно почути голос Божих співпрацівників, котрі проголошують, як колись Павло сказав до афінян: “Отже, я вам і проповідую Того, Кого, не знаючи, ви побожно шануєте”.ЗПІ 422.2

Члени Христової Церкви повинні бути сумлінними працівниками на великому полі жнив. Їм потрібно старанно працювати і ревно молитися, просуваючись уперед та розганяючи світлом темряву цього світу, бо хіба ангели небесні не наділяють їх Божественним натхненням? Вони в жодному разі не повинні думати і тим більше говорити про можливі невдачі... Вони мають бути сповнені надії, знаючи, що покладаються не на людські здібності або обмежені можливості, а на обіцяну Божественну допомогу, на служіння небесних ангелів, обов'язок яких — прокладати їм шлях...ЗПІ 422.3

Божі ангели проторують шлях перед нами, готуючи людські серця для Євангельської вістки, обіцяна сила співпрацюватиме з вісником, і Господня слава буде йти слідом за ним (Рев'ю енд Геральд, 30 жовтня 1894 р.).ЗПІ 422.4