20 листопада. Тільки Бог гідний поклоніння

“Але тільки так будете їм робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дерева постинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні, бо ти святий народ для Господа, Бога свого” (П. Зак. 7:5, 6).ЗПІ 422.5

Бог хотів повідомити Своєму народові, що поклонятися вони повинні тільки Йому; і коли вони переможуть навколишні язичеські народи, то повинні будуть знищити з обличчя землі всі без винятку їхні статуї та ідоли. Чимало з цих язичеських божеств коштували дуже дорого, були виконані з великою майстерністю, і це могло спонукати євреїв, котрі спостерігали за таким поширеним у Єгипті язичеським поклонінням, ставитися до цих мертвих предметів з певною шанобливістю. Господь бажав, щоб Його народ усвідомив: саме ідолопоклонство цих народів довело їх до такого нечестя, що Він вирішив використати ізраїльтян як знаряддя для їхнього покарання та знищення усіх їхніх богів...ЗПІ 422.6

“І покладу границю твою від моря Червоного й аж до моря Филистимського, і від пустині аж до Річки, бо дам у вашу руку мешканців цього Краю, — і ти виженеш їх перед собою”...ЗПІ 423.1

Ці обітниці, дані Богом Своєму народові, були обумовлені їхнім послухом. Якщо вони служитимуть Йому всім серцем, то й Він здійснить велике для них. Після того як Мойсей отримав від Господа закони і записав їх для народу, а також обітниці, дані на умові послуху, Господь сказав йому: “Вийди до Господа ти й Аарон, Надав та Авігу, та сімдесят із Ізраїлевих старших, і вклоніться здалека. А Мойсей нехай підійде до Господа сам, а вони не підійдуть. А народ з ним не вийде. І прибув Мойсей, та й оповів народові всі Господні слова та всі закони. І ввесь народ відповів одноголосно, та й сказали: Усе, про що говорив Господь, зробимо!”ЗПІ 423.2

Мойсей записав не Десять Заповідей, а закони, які, згідно з волею Бога, люди повинні були виконувати, а також обітниці, дані на умові їхнього послуху Господу. Мойсей зачитав їх народові, і євреї пообіцяли, що виконають усі виголошені Господом слова. Потім Мойсей записав їхню обітницю до книги і приніс жертву Богові за народ. “І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!” (Духовні дари, т. 3, c. [269, 270]).ЗПІ 423.3