16 січня. У молитві приносьте своїх дітей до Ісуса

“Тоді привели до Нього дітей, щоб руки поклав на них і помолився, а учні заборонили їм” (Матв. 19:13).ЗПІ 24.4

За днів Христа матері привели до Нього своїх дітей, щоб Він поклав на них руки і благословив. Цим вони виявили свою віру в Ісуса та сильну душевну тривогу за теперішнє і майбутнє благополуччя малюків, довірених їхній опіці. Однак учні не вважали за потрібне турбувати Вчителя задля цих дітей, і коли вони почали відправляти матерів геть, Ісус докорив учням, звелів натовпові розійтися та пропустити цих вірних матерів з їхніми дітьми. Він сказав: “Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже”.ЗПІ 25.1

Коли матері, прямуючи запорошеною дорогою, приходили до Спасителя, Він бачив непрошені сльози в їхніх очах і тремтячі вуста, які шепотіли тихі молитви за дітей. Почувши докірливі слова учнів, Він відразу ж висловив повеління. Його велике, сповнене любові серце було відкрите для цих дітей. Одного за одним Він брав їх на руки і благословляв, а одна дитина навіть заснула в Нього на грудях. Матерям Ісус говорив підбадьорливі слова щодо їхньої нелегкої праці, і якою ж утіхою були ці слова для їхніх душ! З якою радістю вони розмірковували про доброту і милість Ісуса, згадували цей незабутній випадок! Його благодатні слова зняли тягар з їхніх сердець, надихнули їх новою надією і мужністю. Гнітюче почуття втоми зникло.ЗПІ 25.2

Даний урок повинен підбадьорювати матерів усіх часів. Зробивши все можливе для добра своїх дітей, вони можуть принести їх до Ісуса. Навіть немовлята на руках матерів дорогоцінні в Його очах. І коли материнське серце прагне допомоги, яку вона сама надати неспроможна, прагне благодаті, якої сама дати не може, і вона віддає себе й дітей до милостивих рук Христа, Він обов'язково прийме та благословить їх. Він дасть мир, надію і щастя матері й дітям (Добре здоров'я, січень 1880 р.).ЗПІ 25.3