25 січня. Духовне зростання з допомогою молитви

“Просіть — і дасться вам; шукайте — і знайдете; стукайте — і відчинять вам. Адже кожний, хто просить, — отримує, а той, хто шукає, — знаходить; і тому, хто стукає, — відчинять” (Матв. 7:7, 8).ЗПІ 36.2

Служителі [і всі], котрі бажають успішно працювати для спасіння душ, повинні старанно вивчати Біблію і бути людьми молитви. Гріх намагатися навчити Слова інших, а самим нехтувати його вивченням. Усі, хто усвідомить цінність душ, шукатимуть пристановища в цьому оплоті Істини, аби здобути мудрість, знання і Божественну силу для звершення Божих справ. Не можна залишатися без святого помазання згори. Надто багато стоїть на кону, щоб нехтувати своїм духовним розвитком...ЗПІ 36.3

Служителі Христа [й інші], котрих Бог зробив хоронителями Його Закону, вам довірена непопулярна істина. Ви повинні нести цю істину світові. Світ має почути пересторогу... аби приготуватися до великого Божого дня. Ви повинні проповідувати тим, чиї серця зачерствіли під впливом гріха і любові до світу. Постійна палка молитва та ревність у чеснотах приведуть вас у спілкування з Богом; ваші розум і серце наповняться відчуттям вічних реалій, і ви отримаєте небесне помазання, яке витікає зі спілкування з Богом. Воно дасть вашому свідченню силу переконувати й навертати. Ваше світло світитиме яскраво, ваш шлях буде освічений небесним сяйвом. Бог усемогутній, і Небеса сповнені світла. Вам потрібно тільки скористатися тими засобами, які Бог віддав у ваше розпорядження, щоб отримувати Його благословення.ЗПІ 36.4

Будьте негайними в молитві. Для одних ви запах життя на життя, для інших — смерті на смерть. Ви займаєте надзвичайно відповідальне становище. Я благаю вас: викупляйте час. У молитві приходьте до Бога дуже близько, і ви будете як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно і листя не в'яне його... Тільки приходьте до Бога, покладайтеся на Його Слово і нехай вашу працю підтримує жива віра в Його обітниці. Бог не вимагає від вас красномовних молитов та логічних обґрунтувань, а тільки покірного скрушеного серця, яке готове і бажає навчатися від Нього (Рев'ю енд Геральд, 8 серпня 1878 р.).ЗПІ 37.1