11 березня. Мудро використовуйте навіть один талант

“Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє! У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе!.. Треба тобі було віддати мої гроші торгівцям, і тепер я взяв би своє з прибутком” (Матв. 25:25-27).ЗПІ 94.1

Не потрібно засмучуватися, якщо у вас немає великих талантів. Якщо ви використаєте на славу Божу ті таланти, які Він вам дав, вони обов'язково зростуть. Зараз не час оплакувати своє місце в житті та виправдовувати небажання розвивати свої здібності тим, що в когось вони кращі, заявляючи: от якби в мене були такі ж дарування і здібності, я зумів би придбати для Господа більший капітал. Якщо такі люди мудро і правильно використовують свій єдиний талант, — це все, чого вимагає від них Господь.ЗПІ 94.2

Зазирніть до наших церков. Справжніх працівників у них зовсім небагато. Більшість чоловіків та жінок не несуть жодної відповідальності. Вони не переживають про спасіння ближніх. Дивлячись на них, не скажеш, що вони прагнуть і бажають праведності. Вони й пальцем не поворухнуть, коли в роботі трапляються труднощі. Ці люди, які отримали один-єдиний талант, загорнули його в хустку і закопали у світі; іншими словами, вони використовують усі свої сили для вирішення власних земних справ. У пошуках земних здобутків вони втрачають майбутнє вічне життя, понад міру вічну славу. Що можна сказати чи зробити, аби пробудити в цих членах церкви почуття відповідальності перед Богом? Невже маси уявних християн, які немовби дотримуються Божих Заповідей, повинні будуть почути страшні слова: “А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів”?ЗПІ 94.3

Кожен чоловік, кожна жінка і кожна дитина мають бути Божими працівниками. Де зараз одна людина, котра відчуває тягар спасіння душ, там має бути сотня. Що ми можемо зробити, аби переконати людей використовувати на славу Господа ті засоби і вплив, які вони вже мають? Нехай люди, котрі мають один талант, правильно його використовують, і він подвоїться. Бог прийматиме нашу старанність “згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має” (Рев'ю енд Геральд, 14 березня 1878 р.).ЗПІ 94.4