10 травня. Взаємостосунки між тілом і духом

“Бо хто сіє для своєї плоті, той від плоті пожне тління. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне” (Гал.6:8).ВХ 145.1

Низькі пристрасті опановують тілом і діють у ньому. Слова “тіло”, “тілесний” або “тілесні похоті” вживаються у значенні низької розбещеної природи... Ми покликані розп'ясти своє тіло з усіма його пристрастями й похотями. Як це зробити? Чи означає це, що ми повинні завдавати біль власному тілу? Ні, йдеться про те, щоб умертвити спокусу, яка призводить до гріха. Необхідно звільнитися від нечистих думок. Кожна думка має спрямовуватися на послух. Усі тілесні бажання потрібно підпорядкувати розуму і вищим силам душі. Нехай у нашому серці панує любов Божа; Христос ні з ким у храмі нашого серця не ділить Свого престолу. Свої тіла ми вважаємо Його власністю, яку Він придбав ціною Крові. Усі члени людського тіла — знаряддя праведності (Християнська родина, c. 101).ВХ 145.2

Цілковите підпорядкування Божим вимогам корисне для тіла й розуму. Щоб досягти моральних та інтелектуальних вершин, необхідно шукати мудрості і сили в Бога, дотримуючись суворої стриманості в усіх звичках. Досвід Даниїла та його друзів — це приклад нашої перемоги і стриманості в їжі. Він показує, що завдяки релігійному принципу молоді люди можуть перемагати пожадливості плоті і залишатися вірними Божим вимогам, хоч це вимагає від них великих жертв...ВХ 145.3

Ми мусимо проаналізувати слова апостола Павла, в яких він закликає своїх братів по милості Божій віддати свої тіла “в жертву живу, святу, приємну Богові” (Римл.12:1). Це справжнє освячення. Це не просто теорія, яскраво виражені емоції чи формальні слова, а живий, постійно діючий принцип, запроваджений у повсякденне життя. Він вимагає, аби звички їсти, пити, одягатися тощо, сприяли збереженню фізичного, розумового і морального здоров'я, щоб ми могли представити Господу наші тіла не як жертву, зіпсуту згубними звичками, а “живу, святу, приємну Богові”...ВХ 145.4

Між фізичною і моральною природою існує тісний зв'язок... По-справжньому освячені люди, де б вони не перебували, будуть підносити моральний критерій, зберігаючи засади здорового способу життя, і, подібно до Даниїла, демонструвати іншим приклад стриманості і самозречення. Самодогоджання в їжі стає войовничою пристрастю. Усе, що суперечить законам природи, спричиняє хворобливий стан душі...ВХ 145.5

З якою ж старанністю християни повинні виховувати правильні звички, аби повністю зберегти усі свої здібності та віддати їх на служіння Христові (Рев'ю енд Геральд, 25 січня 1881 р.).ВХ 145.6