25 листопада. Гостинність Лідії

“Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином... А коли охрестилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: ‘Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть’” (Дії 16:14-15).ВХ 375.1

“Дня ж суботнього, — говорить Лука, — вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходилися. Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, яка Бога шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважно слухати те, що Павло говорив” (в. 13-14). Лідія з радістю прийняла вістку. Вона й увесь її дім навернулися та охрестилися, і вона благала апостолів жити в її оселі (Дії апостолів, c. [212]).ВХ 375.2

Тільки Божий Дух може відкрити розум того, хто бажає бути просвіченим. Читаємо, що Бог відкрив серце Лідії і вона прийняла проголошувану апостолом Павлом вістку. Повідомити все, що Бог хотів сказати через нього і що було необхідно прийняти Лідії, — у цьому полягала роль Павла в її наверненні; а пізніше Бог усякої благодаті виявив Свою силу в тому, що провадив душу вірною дорогою. Бог і людина співпрацювали, і результат праці був цілком успішний (Біблійний коментар АСД, т. 6, c. [1062]).ВХ 375.3

Представники влади відвідали в'язницю з тим, щоб вибачитись перед апостолами за несправедливе і жорстоке поводження, а потім вивели їх із в'язниці й попросили залишити місто... Апостоли не нав'язували своєї присутності там, де не були бажаними. Вони послухалися властей, однак залишати місто не поспішали... Вони йшли, радіючи, до дому Лідії, де їх зустріли новонавернені до Христової віри. І апостоли розповідали про чудові діла, які Бог зробив для них, а також про нічні події і навернення в'язничного сторожа та в'язнів.ВХ 375.4

Апостоли бачили, що їхня праця у Филипах не була даремною. Хоч вони зустріли опір і зазнали переслідування, однак Боже визволення, навернення в'язничного сторожа та його сім'ї надміру компенсували пережиті ними приниження і страждання. Поведінка апостолів, їхня незламність духа були для филип'ян свідченням вірності релігії Ісуса Христа...ВХ 375.5

Новина про їхнє несправедливе ув'язнення й чудове звільнення поширилася по всіх околицях і привернула до апостолів увагу багатьох людей, які інакше навряд чи довідалися б про істину. Християнство було гідно представлене, і навернені до віри — зміцнені (Дух пророцтва, т. 3, c. [385-386]).ВХ 375.6