11 грудня. Лагідність під час випробувань

“І багато братів у Господі посміливішали через кайдани мої і вони більш відважно, безстрашно проповідували Слово Боже” (Филп.1:14).ВХ 393.1

Павло своїм прикладом спонукав християн енергійніше захищати справу, від якої він сам був тимчасово усунений. Таким чином, кайдани апостола були дуже дійовими; і коли видавалося, що він уже не зможе приносиш користі загальній справі, Павло збирав снопи для Христа в тих місцях, куди, бувши вільним, не мав доступу.ВХ 393.2

Наприкінці дворічного ув'язнення апостол міг сказати: “Бо в усій Преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа” (в. 13). Серед тих, які вітали филип'ян, він особливо відзначає віруючих “з кесаревого даму” (Филп.4:22).ВХ 393.3

Терпіння, як і мужність, завершуються перемогою. Коли судять лагідність, до Христа навертається не менше людей, аніж після відважної проповіді. Християнин, який зберігає терпіння і радість у стражданнях та нужді й навіть саму смерть зустрічає з миром, мужністю та непохитною вірою, може зробити для Євангелія більше, аніж коли б він сумлінно працював усе своє життя. Часто, коли Божий слуга не має можливості старанно працювати, таємниче Провидіння, Якого ми через свою короткозорість не бачимо, відкриває шлях для звершення тій роботи, яка в іншому випадку ніколи не була б виконана.ВХ 393.4

Якщо послідовник Христа позбавлений можливості відкрито й енергійно працювати для Бога та Його істини, йому не слід думати, що він більше ні на що не здатний і йому вже немає до чого прагнути. Христос ніколи не відмовлявся від Своїх вірних свідків. Здорові вони чи хворі, живуть вони чи помирають, Бог продовжує використовувати їх. Коли раби Христа ставали жертвами диявольської злоби, коли вони не могли активно працювати, коли їх кидали у в'язниці, тягли на ешафоти і спалювали на вогнищах, число прихильників істини зростало швидше, аніж у добрий благодатний час. Коли ці вірні носії світла закарбовували своє свідчення кров'ю, тоді люди, які раніше сумнівалися, переконувалися у правдивості християнської віри і рішуче переходили на бік Христа. Щедрий урожай душ для Бога був зібраний завдяки смерті мучеників...ВХ 393.5

Апостол та його співробітники могли б послатися на те, що даремно закликати Неронових слуг до покаяння і віри в Христа... Проте Павло так не думав; з вірою він ніс Євангеліє цим людям, і декотрі з його слухачів приймали істину. Незважаючи на перешкоди та небезпеку, вони прийняли світло, вірячи, що Бог допоможе їм освітити цим світлом інших (Дії апостолів, c. [464-466]).ВХ 393.6