21 червня. Ніжність і терпіння в сім'ї

“Як утішає когось рідна мати, так Я буду вас утішати” (Ісая 66:13).ВХ 193.1

Сім'я, як ніщо інше, сприяє розвиткові всіх небесних благословенних рис. Господь із задоволенням перебуває в тих сім'ях, де запроваджується християнська релігія та панує дух любові й славослів'я. Божий народ повинен зрозуміти основоположні принципи релігії Христа і зробити їх головними в житті. Тоді вони сповнять вашу сім'ю світлом. Плід віри виявлятиметься у правдивому служінні Христові.ВХ 193.2

Ті батьки-християни, котрі називають себе послідовниками лагідного, покірливого Ісуса, ніколи не повинні дозволяти своєму темпераментові брати гору над собою. Ніколи не слід карати своїх дітей у пориві гніву. Якщо ж діти провинилися і ви відчуваєте, що вони потребують виправлення в молитві відкрийте цю справу Богові. Схиливши коліна перед Господом, розкажіть Йому про ваш смуток, бо Дух Божий також цим засмучений. Виховуючи дітей, шукайте Божого керівництва і благословення... Коли з допомогою божественного Духа батьки успішно привертають юні серця до Нього, Бог і ангели тішаться.ВХ 193.3

Нехай батьки пам'ятають, що своїм прикладом вони щоденно подають приклад дітям. Нехай пам'ятаюгь, що у формуванні християнського характеру лайкою вони нічого не досягнуть. Грубі слова ніколи не приведуть до перетворення і не спонукають молодих людей стати обранцями Христа.ВХ 193.4

Намагайтеся лагідністю і терпінням виховувати в дітях огиду до зла. Шукайте мудрості в Бога, просіть допомоги у вихованні дітей, аби вони полюбили Господа. Коли з якоїсь причини ви не можете виконати прохання дітей, тоді з любов'ю покажіть: відмовляючи їм, ви робите це задля їхнього ж добра. Любіть своїх дітей, виявляючи до них ніжність, але не дозволяйте їм іти власною дорогою, бо свавілля — це прокляття сучасного століття. Тактовно вказуйте їм на їхні помилки, навчаючи: якщо вони не виправлять їх, то ніколи не потраплять до осель, які Ісус готує для тих, хто полюбив Його. Таким чином ви збережете любов і довіру дітей...ВХ 193.5

Діти і молодь потребують впливу підбадьорливого прикладу, доброї настанови... Прикладом особистого терпіння і довготерпіння батьки-християни повинні навчити своїх дітей, що злу, гніву, грубості немає місця в житті віруючого в Христа, оскільки ці риси не притаманні Спасителю, а тому неприємні. Коли діти побачать, що у житті батьків реалізуються принципи істини, вони також почнуть боротися з недобрими звичками та вчинками і разом з ними відображатимуть доброту і любов Христа (Ознаки часу, 14 листопада 1911 р.).ВХ 193.6