6 червня. Христос полегшує тягарі батьків

“Прийдіть до Мене всі знеможені й обтяжені, і Я заспокою вас! Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене... і знайдете спокій душам вашим” (Матв.11:28-29).ВХ 174.1

Жодне служіння не можна порівняти зі служінням матері. Вона береться за свою працю, розуміючи, що повинна виховувати своїх дітей у навчанні й наставлянні Господньому. Не раз мати відчуватиме, що її тягар непосильний... Якою ж тоді дорогоцінною є перевага в молитві передати цей тягар співчутливому Спасителю!.. Вона може скласти свою ношу до Його ніг, знайти в Його присутності силу, здатну підтримати, вселити підбадьорення, надію, мужність, даючи мудрість у найважчі хвилини життя. Як же приємно для змученої турботами матері усвідомлювати, що в усіх своїх переживаннях вона має мудрого дбайливого Друга! Якби матері частіше приходити до Христа і більше довіряли Йому, їхній тягар став би значно легшим і вони б знайшли спокій своїм душам.ВХ 174.2

Ісус любить дітей. Важливий обов'язок виховання дітей повинен лежати не лише на матері... Батько зобов'язаний підтримувати матір у її турботах підбадьорливим поглядом і добрим словом... приділяючи дітям достатньо часу й уваги... Виховання дітей за біблійним зразком вимагає часу, наполегливості і молитви. Якщо іншими домашніми справами можна знехтувати, то до цієї слід поставитися з найбільшою увагою.ВХ 174.3

Багато разів на день до матері кличуть стривожені дитячі голоси. Кожного з них вона мусить заспокоїти, приголубити. Тепле слово дитячої вдячності довгий час освітлюватиме серце матері. Вона може зливати промені світла і радості на своїх дорогоцінних кріхіток і так близько прив'язати їх до свого серця, що її присутність приноситиме їм найбільше щастя.ВХ 174.4

Часто терпіння матері випробовується незначними, але численними труднощами, які навряд чи видаються гідними увалі... Вона часто забуває про себе, однак тиха молитва до співчутливого Спасителя заспокоює її нерви, і вона отримує здатність зберігати самовладання з гідністю і спокоєм. Мати повинна говорити рівним спокійним тоном, хоч їй коштує великих зусиль стримувати різкі слова й упокорювати гнів, оскільки, виявивши їх, вона зменшить свій вплив, на відновлення якого необхідний час... Батьки повинні поводитися зі своїми дітьми так, як вони бажають, щоб Господь поводився з ними.ВХ 174.5

Наші діти — лише довірені нам юні члени Божої родини. Ми зобов'язані виховувати їх із мудрістю, терпінням, аби вони сформували християнський характер та приготувалися бути благословенням для ближніх у цьому житті й насолоджуватися життям прийдешнім (Ознаки часу, 13 вересня 1877 р.).ВХ 174.6