25 травня. Просвітлені, щоб відображати повне сяйво

“І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці” (Осія 6:3).ВХ 161.1

Ми живемо серед небезпек останніх днів, тому необхідно очиститися від усякого занечищення, зодягнувшись в одежі Христової праведності. Справу Божу слід неухильно просувати вперед. Ми повинні підкорити Христові наші тіло, душу і дух. Якщо не зробити цього, тоді здоров'ю нашого тіла і душі загрожуватимуть небезпеки.ВХ 161.2

Бог бажає, щоб Його працівники щоденно вчилися логічно мислити, аналізуючи причини і наслідки, робили мудрі безпечні висновки. Він бажає, щоб ми зміцнювали свою пам'ять. Ми не можемо дозволити собі помилятися. Навіть найвища освіта передбачає постійний, щоденний розвиток людського інтелекту. Завершення кожного дня повинно застати нас на марші до нагороди переможця. Наше сприйняття з кожним днем має ставати більш зрілим. Щоденно ми зобов'язані приймати рішення, які принесуть велику нагороду як у теперішньому, так і в майбутньому житті. Постійно споглядаючи на Ісуса, а не на власні діла, ми будемо неухильно рухатися вперед.ВХ 161.3

Наближається кінець усьому земному. Зроблене нами сьогодні не повинно стати останньою крапкою в нашій загальній праці. Вождь нашого спасіння каже: “Рухайтеся вперед, бо наближається ніч, коли ніхто не зможе працювати”. Нам необхідно постійно прагнути до найбільшої корисності. Наше життя має постійно перебувати під керівництвом Христа. Наші світильники повинні цілодобово яскраво горіти.ВХ 161.4

Молитва — це призначений Небом засіб досягнення успіху. Заклики, прохання, петиції у відносинах між народами спонукують людей до нових дій, відіграючи певну роль у житті людства. Але молитва рухає Небесами. Тільки сила, дарована у відповідь на молитву, наділяє людей небесною мудрістю і робить їх здатними працювати в єдності Духа й союзі миру. Молитва, віра, довір'я Богові дарують божественну силу, яка ставить людські вигадки на належне місце, перетворюючи їх у ніщо...ВХ 161.5

Шлях людини, яка дозволяє Богові просвітити її, постійно світлішає, подібно до того, як вранішні сутінки поступово перетворюються на сяйво дня (Вісник Австралії, 1 листопада 1904 p.).ВХ 161.6