11 листопада. Девора підтримує Барака

“Не стало селянства... поки я не повстала, Девора, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі. Коли вибрав він богів, тоді в брамах війна почалась. По правді кажу вам, — невибачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!” (Суд.5:7-8).ВХ 359.1

Протягом сорока років ізраїльтяни стогнали під ярмом гнобителя; потім вони відвернулися від ідолослужіння та в покорі і розкаянні кликали до Господа про визволення. Вони благали не даремно. В Ізраїлі була одна жінка, відома своєю побожністю, через яку Господь і вирішив визволити Свій народ. Її ім'я — Девора. Її вважали пророчицею, а оскільки на той час не було судді в Ізраїлі, люди зверталися до неї за порадою і справедливим рішенням.ВХ 359.2

Господь повідомив Деворі Свій намір щодо знищення ворогів Ізраїлю. Він звелів їй послати за Бараком і передати йому отримані вказівки. Девора зробила так, як наказав Бог, і звеліла Баракові зібрати десять тисяч чоловік із поколінь Нефталима і Завулона для війни з царем Явіном.ВХ 359.3

Барак знав, якими розсіяними, зневіреними й погано озброєними були юдеї та яким сильним і вправним — їхній ворог. Хоч Господь особисто обрав його для визволення Ізраїлю, хоч він отримав запевнення, що Бог піде з ним, однак Барак відчував страх і сумнівався. Він прийняв вістку від Девори як слово Бога, зле мало довіряв ізраїльтянам і боявся, що вони не будуть коритися його наказам. Через те він відмовлявся прийняти участь у такій “сумнівній” акції, якщо Девора не супроводжуватиме його і не підтримає його зусиль своїм впливом та порадою...ВХ 359.4

Барак очолив десятитисячну армію і рушив до гори Фавор, як наказав Господь. Сісара негайно зібрав величезну, добре озброєну армію, сподіваючись, що оточені юдеї стануть їх легкою здобиччю. Ізраїльтяни... з жахом дивилися на величезну, озброєну до зубів армію, яка розташувалася в долині... До коліс їхніх колісниць були прикріплені великі ножі-коси, так що при русі такої колісниці поміж ворогами ці ножі різали людей, як серп пшеницю.ВХ 359.5

Ізраїльтяни зайняли зручну позицію в горах і очікували слушної нагоди для нападу. Підбадьорений запевненням Девори про те, що надійшов день чудової перемоги. Барак повів своє військо у відкриту долину і сміливо атакував ворога. Сам Бог захищав Ізраїля, тому ані військове мистецтво, ані перевага в чисельності й озброєнні не змогли протистати їм. Військо Сісари було охоплене панікою... Тільки Бог міг викликати замішання у лавах ворога, тому перемога належала лише Йому Одному (Ознаки часу, 26 жовтня 1888 р.).ВХ 359.6