21 листопада. Йоан закликає до покаяння

“Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне!” (Матв.3:2).ВХ 371.1

Йоан Хреститель жив у пустелі, де його навчав Сам Бог. Він вивчав Бога в природі. Під керівництвом божественного Духа він досліджував пророчі сувої. Удень і вночі Христос був предметом його вивчення та роздумів, доки розум і серце Йоана не сповнилися славним внутрішнім баченням.ВХ 371.2

Він споглядав Царя та Його красу, і його власне “я” зникало. Він дивився на велич святості й усвідомлював себе слабким та негідним. Він був покликаний проголошувати Божу вістку, а також стояти в Божій силі і праведності. Йоан був готовий виступити в ролі небесного вісника, не боячись людей, тому що споглядав Бога. Він міг безстрашно стояти перед лицем земних монархів, бо вклонявся Цареві царів.ВХ 371.3

Йоанова вістка не спиралася на хитромудрі теорії та ретельно обгрунтовані докази. Із пустелі долинав його застережливий, суворий, але сповнений надії голос: “Покайтесь, бо наблизилося Царство Небесне”. Він торкався людських сердець дивовижною, досі незвіданою силою. Уся нація була зворушена. Натовпи людей поспішали до пустелі.ВХ 371.4

Неосвічені селяни та рибалки з навколишніх селищ; озброєні мечами, римські воїни з казарм Ірода, готові силою приборкати будь-який опір чи бунт; зажерливі митники, лицемірні священики із синедріону, — усі слухали, як зачаровані. І навіть пихаті, черстві глузії — фарисеї та садукеї, відходили стривожені, з усвідомленням власних провин. Ірод також слухав вістку Йоана у своєму палаці; і цей гордий жорстокий правитель тремтів від заклику до покаяння.ВХ 371.5

У наш час, напередодні Другого приходу Христа на хмарах небесних, повинна була звершена робота, подібна до тієї, яку виконував Йоан. Бог закликає людей готувати інших встояти у великий День Господній... Як Божий народ ми покликані нести вістку: “Приготуйся... до зустрічі Бога свого!” (Амос 4:12). Наша вістка повинна бути такою ж безкомпромісною, як вістка Йоана. Він докоряв царів за їхні беззаконня. Незважаючи на небезпеку для власного життя, він непохитно проголошував Боже Слово. Доручена нам — християнам — праця теж має бути виконана сумлінно.ВХ 371.6

Для проголошення вістки, яку звіщав Йоан, ми повинні мати духовний досвід, подібний до його досвіду. Нам потрібно виконати таку саму роботу, постійно споглядаючи Бога і забуваючи своє “я”. Йоан від природи мав хиби і слабкості, властиві кожній людині, але Божий дотик любові перетворив його (Свідоцтва для Церкви, т. 8, c. [331-333]).ВХ 371.7