16 листопада. Труднощі виховують Давида

“І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив Давид суд та справедливість для всього народу свого” (2Сам.8:15).ВХ 365.1

За кілька миль на південь від Єрусалиму, “міста великого царя”, розташувався Віфлеєм, де більше ніж за тисячу років до того, як у яслах колисали маленького Ісуса і вклонялися Йому мудреці зі Сходу, народився Давид — Єссеїв син. За цілі сторіччя до приходу Спасителя Давид ще зовсім малим хлопцем пас овець на пагорбах, що оточували Віфлеєм. Скромний хлопчик-пастушок займався звичною в той час справою, наспівуючи власні пісні, а звуки арфи були благозвучним акомпанементом його мелодійному чистому юнацькому голосу. Господь обрав Давида і готував його в самотності чабанського життя для праці, яку мав намір довірити йому в наступні роки (Патріархи і пророки, c. [637]).ВХ 365.2

Юний Давид був запрошений до палацу Саула. Перебування при дворі, дружні стосунки з царською родиною допомогли йому побачити клопоти, смуток і тривогу, які приховувалися під зовнішнім блиском та величчю придворного життя. Він. зрозумів, як мало важила людська слава для душевного спокою. З полегшенням і радістю повернувся він із царського палацу до вівчарні.ВХ 365.3

Минули роки. Коли Саулова заздрість спонукала Давида переховуватися в пустелі, він, позбавлений будь-якої людської допомоги, покладався лише на Бога. Неспокійне життя в безлюдних місцях, загроза постійної небезпеки, необхідність частої зміни місць перебування, складні долі його супутників, — “усі, що були в злиднях, усі заборговані та всі незадоволені зібрались біля нього” (1Сам.22:2), — усе це стало суворою школою виховання самодисципліни.ВХ 365.4

Таке життя навчало спілкуванню з людьми, розвивало співчуття до пригноблених, пробуджувало ненависть до несправедливості. Живучи протягом кількох років у тривожному очікуванні, постійно наражаючись на небезпеку, Давид навчився знаходити потіху, підтримку і надію лише в Господеві. Він зрозумів, що тільки завдяки Божому Провидінню він зійде на царський престол, тільки з Його мудрістю зможе розумно правити. Пройшовши таку школу труднощів і переживань, на власному досвіді пізнавши нужду і страждання, Давид міг написати, що “чинив... суд та справедливість для всього народу свого” (2Сам.8:15), хоч пізніше він і заплямував себе тяжким гріхом (Виховання, c. [152]).ВХ 365.5

Любов, що його надихала, труднощі, яких він зазнав, отримані перемоги — усе було темою для діяльного розуму; і коли він роздумував про виявлену до нього любов Божу, серце його сповняло щоразу більше благоговіння і вдячність; його голос лунав, створюючи ще прекрасніші мелодії, арфа звучала ще урочистіше і радісніше; колишній хлопчик-пастушок переходив від сили до сили, від знань до знань, бо Дух Божий спочивав на ньому (Патріархи і пророки, c. [642]).ВХ 366.1